Чому наше селище носить красиве ім’я - ВІЛЬШАНА?

Фрагмент геогр. карти 1915 р.

Ми родом з тих благословенних місць, де можна ступати босоніж по холодній росі, гріти в долонях жовтороте жабеня, торкатися важкого колоса пшениці. А ще – слухати спів солов’я, відчувати смак теплого окрайця хліба спеченого на капустяному листі. Як же гарно і мудро сказано – «гріє душу село…».

ВІЛЬШАНА…. « А навкруги поля, поля. Там розляглась цукрова гичка, там гречка з медом розмовляє, і з вітром грається пшеничка». Минають роки, віки, крізь, які тихо несе свої води до сивого Дніпра – Славути наша Вільшанка. Як і багато літ тому, селяться на її березі люди. Історія нашого селища сягає в сиву давнину: археологічні дослідження доводять, що ще 11 – 10 тисяч років тому, на території нинішньої Вільшани, жили люди, які полювали на мамонтів. Назва селища походить від імені дочки Ярослава Мудрого, князя Київської Русі.

На той час територія селища була південною окраїною. І от одного спекотного літнього дня, дочка Ярослава Мудрого Єлизавета – Олісава – Ольша, проїжджаючи південними околицями Київської Русі зупинилась на перепочинок. Сподобалась Ольші місцина: поруч річка, що на той час, аж кишіла рибою, навкруги луки вкриті буйною соковитою травою і безкраї землі. Прикипіла ОЛісава до побаченого і попросила у батька, князя Київського, щоб подарував їй ці землі. не зміг відмовити Ярослав Мудрий своїй улюбленій доньці, і побудувала Олісава укріплення, яке оберігало кордони Русі. Навкруги почали селитись люди і назвали селищем: Олісави, Ольши, Ольшани, а далі й Вільшана. Ім’я дівчини, дочки Ярослава Мудрого й стало назвою нашого селища.

 

1648 рік

 

Матеріал підготувала Ольга Володимирівна Ільченко

Фото Василя Лисогора 

Також читайте: Історія смт Вільшана