В буденності життя ми часто забуваємо значення слів, які вживаємо кожного дня. Що таке МИР? Це життя без війни, та чи ми це усвідомлюємо!? Чи усвідомлюємо ми, що ВІЙНА – це смерть, яка йде до землі, не озираючись на дітей, жінок, матерів!? Чи шануємо ми пам’ять тих, хто ціною свого життя відвоював мир у фашистів!? Що відчуваєте, коли на питання «Ваша адреса?» ви не замислюючись відповідаєте «Вулиця Захарова». А за цими простими словами стоїть старший син родини Захарових з Алтайського краю. Саме Василь Іванович Захаров, Герой Радянського Союзу у січні 44-го першим зайшов в окуповану Вільшану і загинув смертю героя поблизу вулиці, нині названої його іменем.

Не менш героїчною особистістю є ї Григорій Михайлович Калабердін, іменем якого названа одна з центральних вулиць селища Вільшана. Родом із Сибіру, з родини бідняка Григорі Михайлович з 18 років служив у 2-й кінній армії. За час громадянської війни був 4 рази поранений і пішов у відставку, будучи командиром взводу у 1923 році. Потім працював на шахті, директором МТС, де за самовіддану працю був нагороджений орденом Леніна. З відзнакою закінчив Всесоюзну Академію Соціалістичного Землеробства СРСР і працював начальником відділу управління півдня Молдовії.
З самого початку війни Г.М. Калабердіна відкомандирували, як кавалериста, у 41-й Гвардійський Кавполк 5-го Гвардійського Донського Козачого Кавалерійського Корпусу. Пройшов Григорій Михайлович війну до самого 1944 року та в боях Корсунь-Шевченківської битви, під селом Нова Буда Звенигородського району спіткнувся об ворожу кулю. Козаки, які щиро любили свого комісара, з почестями поховали гвардії майора Калабердіна у центрі селища Вільшана.

Є у Вільшані і вулиця Партизанська, адже під час фашистської окупації селища діяв партизанський загін під командуванням Калиновського.
Отож нехай ніколи не будуть для нас абстрактними імена героїв, які полягли у великі борні за МИР, та іменами яких названі наші вулиці.
Оксана Коростова. Вулиця імені…//Вісник Городищини. – 2010.
0
Dzhanita