Хроніка об´єднання.

 

Шановні односельчани. Сьогодні ми хочемо ознайомити Вас із новинами по проходженню процесу створення Вільшанської об´єднаної територіальної громади (ОТГ).

Хочеться відмітити, що відрадним є той факт, що люди активно цікавляться цими процесами: телефонують, запитують, обговорюють при зустрічах. А це означає, що дане питання цікавить нашу Вільшанську спільноту, та не все ще втрачено у цій країні, і у нас є надія на майбутнє. Саме з огляду на численні Ваші, шановні Вільшанці, запитання та прохання висвітлити цей процес і публікується цей матеріал.

Останніми громадськими слуханнями з питання об´єднання, які відвідала наша ініціативна група, були збори у с.Товста, на які була запрошена і наша ініціативна група. Скажу відразу, враження від цього зібрання були неоднозначними. На ньому був присутній багаточисельний десант наших районних чиновників, депутат обласної ради та за сумісництвом орендар земельних паїв місцевих жителів, уродженець с. Товста, Рибченко О.В., інші орендарі, сільські голови с. Вільшана та с. Зелена Діброва, міський голова м. Городище, місцеві мешканці.

Товстівський сільський голова Плахотня Г.Г. озвучила інформацію про те, що с. Товста було отримано дві пропозиції про входження в ОТГ – від м. Городище та від смт. Вільшана і висловила деякі свої думки з цього приводу. При цьому, вона наголошувала що кінцеве рішення буде за громадою. Потім були виступи нашого селищного голови та міського голови м. Городище. Скажу відверто, обидва виступи не вразили. Наскільки я , ніде правди діти, був зачарований виступом нашого селищного голови у с. Вербівка із аргументами та обгрунтуваннями, підкріпленими цифрами та поясненнями – настільки я був розчарований його виступом у с. Товста. Тримали слово також і голова райдержадміністрації, орендарі, голови суміжних сіл. Намагалася сказати декілька слів і представник нашої ініціативної групи, але ,на жаль, наш голова райдержадміністрації, дякувати «виховання» та владний «авторитет» дозволяє, фактично не дав її нічого сказати. От така от «демократія». Мені ,особисто, дуже прикро було почути від місцевого депутата районної ради Погорілого О.В. думку про те, що бюджети наших сіл не є співвідносними у плані доходів та кількості населення, а тому смт.Вільшана намірилася вирішити свої проблеми за рахунок с.Товсти. Не дивлячись на всі негаразди, повторю ще раз, – я вже не раз чув цю думку від в.о. голови районної ради Панчишина М.В., і дуже вже вона нагадує почуте нами у с.Товста. Я вже не один рік знайомий із Олександром Васильовичем Погорілим, і знаю його як порядну та чесну людину, яка завжди мала власну думку. І, якщо це його власна думка,– то я впевнений що з часом він її змінить. Тому що людина, яка так вболіває за власне село, а саме таким я знаю Олександра Васильовича, рано чи пізно зрозуміє, що іншого виходу ніж об´єднуватися навколишнім селам – немає. Але, якщо це «авторитетна» думка одного з районних можновладців нав´язана «зверху» - то тоді, це шлях яким нас усіх ведуть в нікуди, в чому я ,особисто, все більше і більше переконуюся після кожного такого зібрання. Після усіх цих обговорень збори прийняли рішення дати відмову на обидві пропозиції. А в подальшому досконало вивчити це питання, і потім прийняти рішення. Або, якщо казати по-простому, - відсидітися. Але це рішення громади – правильне воно чи ні – час покаже. Зовсім не проводилися ( або ми про них не знаємо) подібні зібрання у с. Воронівка, с. Зелена Діброва та с. Журавка.

Але є і приємні для нас усіх новини. На минулому тижні сталася одна важлива та знакова для нас усіх подія. Депутати Петриківської сільської ради переважною більшістю (8 з 10) прийняли рішення надати згоду на приєднання с. Петрики та с. Сегединці до Вільшанської ОТГ. Цьому довгожданному для нас рішенню передувало опитування серед місцевих мешканців, яке було проведено ініціативною групою цих населених пунктів. І люди з поміж двох населених пунктів обрали нашу Вільшану. Залишається лише подякувати і депутатам, і ініціативій групі, і жителям с. Петрики та с. Сегединці за цей вибір і запевнити їх у тому, що вони ніколи не пожалкують про своє рішення. Окремо ми хочемо висловити свою подяку сільському голові, нашій землячці, Наталії Петрівні Гибало. Я скажу Вам, шановні земляки, відверто – до останнього мав сумнів, що хтось із сільських голів наважиться зробити цей крок першим. І ,тепер, залишається лише приклонити перед цією людиною голову. Ми всі знаємо Наталію Петрівну як чарівну та витончену жінку – поїздками в Лапландію будь-кого не нагороджують. Має вона і авторитет у селі, що і підтвердив процес об´єднання. Але, крім того, тепер з цілковитою впевненістю можна сказати що Наталія Петрівна серед усіх очільників району, голів нашого та навколишніх сіл виявилася ,вибачте за такий вислів, - «справжнім чоловіком». Адже одна вона, поки що, пішла за людьми, не лякаючись тиску з боку можновладців, та довела всім що для неї інтереси людей понад усе.А вдвічі приємніше те, що таких людей породила та виховала саме Вільшанська земля. Ми маємо надію, що й інші посадовці нарешті зрозуміють що первинними повинні бути інтереси громади, а не свої власні.

Інші села, як я вже і казав, - вичікують. З неофіційних джерел, ми маємо інформаію що с. Журавка «кидає свої погляди» в бік Селищенської ОТГ, де у квітні вже повинні бути проведені вибори. 14 березня Верховною Радою України було прийнято довгоочікуваний багатьма ЗУ № 4676 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад», яким регламентується процедура створення ОТГ, населені пункти яких розташовані на територіях різних районів. Але більшість спеціалістів вважають, що практика об’єднання територіальних громад, розташованих на території різних районів , не може і не повинна бути поширеним явищем, оскільки таке «об’єднання» може породжувати ряд проблем адміністративного, економічного та правового характеру.  Тому таке об’єднання громад має бути винятковим явищем і допускатись лише у певних чітко визначених у законі випадках. При цьому якщо в таких випадках існує згода громад на об’єднання, і пропозиція про об’єднання підтримується відповідними органами виконавчої влади, держава радить встановити спочатку механізм вирішення питання про зміну меж районів (з тим, щоб після прийняття відповідного рішення громади, що об’єднуються, уже знаходились на території одного району), а вже потім проводиться фактичне об’єднання громад. А ,кажучи простою мовою, спочатку між собою повинні домовитися чиновники сусідніх районів, потім на це повинні дати свою згоду обласні чиновники, – а лише потім розпочинають процедуру об´єднання безпосередні учасники. Знаючи наших чиновників, такий варіант виглядає малоймовірним. Але, в будь-якому випадку, цей Закон ще не підписаний Президентом, а тому в дію ще не вступив. Що ми матимемо в разі якщо цей Закон набере чинності? З одного боку перспективу приєднання с. Журавки до Селищенської ОТГ, а з іншого боку - чому б нам не спробувати попрацювати із с. Шевченкове та навколишніми селами. Мені ,особисто, чомусь завжди імпонували своїми людськими якостями шевченківці. Але це все виглядає поки що як гіпотетичні варіанти. А нам на сьогодні потрібно виходити із реалій сьогодення.

А реалії , якщо відверто, поки що не такі райдужні, як хотілося б усім нам. Хоча ніхто із нас (добре що люди зібралися усі «биті») на «бліцкріг» і не розраховував. Але й на такий опір ніхто не очікував. І в будь-якому разі «зложувати руки» ніхто не збирається. Досі триває опитування громадян у с. Вербівка. Про результати достеменно поки що нічого не відомо. Єдина інформація якою ми володієм, це те що «радгосп» ,за виключенням 5 чоловік , « віддав свої голоси» за входження до Вільшанської ОТГ. Я мав розмову з одним із жителів цього «мікрорайону». Так от, виявилося що вони ще два роки тому писали заяви про бажання увійти до складу смт.Вільшана, які були передані до Вільшанської селищної ради. На жаль, подальша доля цих заяв невідома. Складається таке враження що вербівчани теж зайняли вичікувальну позицію. Хоча дуже б хотілося дізнатися результати опитування. І ,якби, Вербівчани дали нам згоду на приєднання – ми б сміливо могли розпочати процедуру створення Вільшанської ОТГ не озираючись ні на кого. Але вся справа у тому, що вичікувальна позиція з кожним днем невідворотньо наближає нас вже до добровільно-примусового об´єднання, а по суті до входження до Городищенської ОТГ. Чи достатньо нам лише с. Петрики та с. Сегединці? – Ми Вам достеменно сказати не можемо, тому що не вололодіємо відповідними цифрами. Після нашого візиту до облдержадміністрації місячної давності з офіційними листами та вимогами, нам пообіцяли протягом трьох днів надати всі розрахунки обласного фінансового управління по Вільшанській ОТГ. Чекаємо й досі. Одним словом – все для людей. Хоча ніде правди діти – ці розрахунки існують в природі, а саме у нашого селищного голови. Але він вперто чомусь не бажає ні з ким ними ділитися. Ось така от у нас співпраця. Напевне заважає гриф «Секретно». А ,втім, як і на всіх інших документах нашої селищної ради. Адже портал, на якому згідно законодавства повинні бути відображені всі офіційні документи, досі пустий. Незважаючи на всі обіцянки нашого голови. «Візьми і зроби» - цитую нашого голову.

По нашому селищу опитано трохи більше половини людей – за виключенням двох десятків людей всі підтримали створення Вільшанської ОТГ. Хочеться ще раз подякувати усім небайдужим людям, які долучилися до цього процесу: депутатам, активістам, та й, взагалі, усім Вам, шановні земляки.

Що ще ми повинні з Вами зробити? Ми в черговий раз наголошуємо і звертаємося до Вас, дорогі Вільшанці, – змінити щось і довести цей процес до завершення ми зможемо лише спільно, всі разом. А тому, при нагоді, поговоріть на цю тему, будь-ласка, зі своїми рідними, друзями, колегами із навколишніх сіл. А, особливо, хочеться щоб Ви всі звернули свою увагу на с. Вербівку. Якщо кожен із Вас переконає хоча б одного із наших сусідів діяти більш активно, бути наполегливішим і ,все-таки, переконати місцеву владу у тому, що наші села просто приречені бути разом – справу наполовину буде зроблено.

Насамкінець, не може не поділитися з Вами, шановні Вільшанці, не лише фактами, а й загальними враженнями від почутого та побаченого, як безпосереднім учасником цих процесів. Під час відвідання громадських зборів, я намагався знаходитися в кулуарах, серед простих людей, селян та роботяг, де можна було почути самі різноманітні думки. Але, прихильників входження до Городищенської ОТГ я там точно не зустрічав. А ,взагалі, людей по селах більше цікавить відсутність автобусного сполучення, розбиті дороги, холодні приміщення,інші негаразди нашого сільського життя-буття. І ,що найстрашніше, відчувається що люди вже не вірять ні в об´єднання, ні у владу, ні в зміни. І всі налаштовані лише на виживання. Зневіра та відчай – ось, слова якими можна найпевніше охарактеризувати стан нашого народу, до якого його довели наші можновладці. І такий порядок речей не зміниться мабуть доти, допоки чиновники різних рівнів, починаючи із замісника селищного голови ( так, і Вільшанського також), і закінчуючи головою райдержадміністрації ( я не хочу говорить про високі ешелони влади), замість того щоб всідатися на передніх рядах, почнуть розуміти що їх місце серед людей у залі, а не над ними. І ,здебільшого, не вірять люди ні у Вільшанську, ні у Городищенську ОТГ. І складається враження що ні наші місцеві «правителі», ні районні чиновники не збираються хоч на секунду задуматися. – А чому ж ,все-таки, люди не вірять? Мені пригадується одна, прочитана ще в дитинстві книга наукового фантаста Р. Гайнлайна «Чужинець на чужій зімлі». За сюжетом цієї книги планетою Марс правила каста чиновників, які знаходилися окремо від свого народу, і вони ніколи не бачили свого народу, а народ – їх. А називали вони себе – «Ті Що Приймають Рішення». Так от, у мене все більше складається враження, що при владі у нас здебільшого не чиновники , призначенням яких є служіння людям, - а «Ті Що Приймають Рішення». Повірте, мені дуже тяжко ділитися з Вами цими особистими враженнями, - але факт залишається фактом...

Але ,все одно,не хочеться закінчувати цей матеріал на мінорній ноті. А тому хочеться вірити що у нас з Вами все вийде. І ми зуміємо створити Вільшанську ОТГ. І розквітнуть навколишні села. А з ними і наша Вільшані. А то, я не знаю як Вам, – а мені набридло «виживати»...

+1

Автор: Кривошея О.М. Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

21.03.2017 12:16
1. Романенко Ярослав 0

Хотілось би, щоб звіти про роботу в подібній формі надавала і наша селищна рада. Люди знали б що коїться, на якому етапі процеси (не тільки про ОТГ а взагалі вся робота), які проблеми, хто допомагає або не дуже. 


21.03.2017 12:52
Аватар 2. Кривошея Олег 0

Наша селищна рада ніяк не спроможеться опублікувать сканкопії документів на відповідному порталі - а ти хочеш від них звітів. Ярославе такою вимогою ти можеш зовсім паралізувати роботу виконавчої влади у нашому селищі - а це може призвести до повного колапсу. 


21.03.2017 14:09
3. Романенко Ярослав  » відповідь до коментаря #2 0

Дайте помріяти :) 


02.04.2017 21:59
Аватар 4. Орлик Пилип 0

Згідно ст. 366 Кримінального кодексу України цей злочин, а це саме ЗЛОЧИН, карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів або обмеженням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. І цього разу, цим випадком ,схоже, вже зацікавиться прокуратура. - цитата Ваша! А де дії?

 


02.04.2017 22:04
5. Романенко Ярослав  » відповідь до коментаря #4 0

Це Ви до прокуратури звертаєтесь? Чи думаєте що Олег взяв на  себе відповідальність щось робити за всих ?  Уявляєте якої мотивації потребує будь яка діяльність (не говорити і думати) а робити. Якщо у Вас є дієві пропозиції - давайте разом щось робити. 


02.04.2017 22:10
Аватар 6. Орлик Пилип  » відповідь до коментаря #5 0

- І цього разу, цим випадком ,схоже, вже зацікавиться прокуратура.- я  з приводу цього твердження.


02.04.2017 22:03
Аватар 7. Орлик Пилип 0

цікаво дізнатися позицію Рибченко О. його думка не остання в с. Товста.


03.04.2017 10:43
Аватар 8. Кривошея Олег 0

А Ви думаєте що прокуратура про це не знає? Чи може районна рада чи адміністрація? Ми направляли з цього приводу звернення до всих цих органів. І що? А нічого. Так зацікавленість є.Але зацікавленість зовсім іншого роду. Просто питання у тому що на всі ці органи, коли справа стосується намагання щось зробити для людей, різко нападає імпотенція. І вони стають ні на що не здатними. "Рука руку миє". На всі ці звернення ми отримали відписки від панів Панчишина та Скринника В.В., які нагадували запевнення нашого голови що все виправиться. Але на жаль нашим районом керують люди, які не звикли відповідать за свої слова. І їм начхати на те що  яровий робить  дурнів з усіх жителів селища. Цей пан подає цей випадок як свою принципову позицію. Але, є позиція - а, є поза. Так от, у цьому випадку це є поза. Але у позу він став не сам, а поставив все селище. І продовжує це робити й далі. А головна причина - це те що все прогнило зверху до низу. Ну а "царями і богами"  у такому середовищі безнаказанності почувають себе саме хробаки.


03.04.2017 10:47
Аватар 9. Кривошея Олег 0

Стосовно думки Рибченка О.В. Так, він озвучував свою думку на зібранні в с. Товста. Думка є типовою для людей "які держуть села". Нікуди не приєднуватися, вичікувати, доброго з цього нічого не буде. Просто "власники" бояться втратити свою односібну владу та вплив.


Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 21.03.2017 12:15
  • Перегляди: 462
  • Коментарі: 9

Теги