З приводу почутого

 Шановні односельчани. Хотілося б висловити деякі своєї думки з приводу останніх «політичних» подій минулого року, які відбулися у нашому селищі, а саме засідань виконкому , сесії селищної ради та громадських слухань. Відразу скажу, що ці думки ,можуть комусь подобатися, комусь не подобатися – але, вони мої - і я не боюсь їх висловлювати, підписуючись власним прізвищем. І єдиною моєю метою є бажання зробити так, щоб наше селище ставало все красивішим та заможнішим, тому що я народився, жив, живу і планую і надалі жити у нашій Вільшані.

Знову хочу підтвердити свою думку про те, що всі подібні заходи, як звіт селищного голови, у нас проводяться за одним і тим самим принципом: "Чим менше людей прийде - тим краще". Адже, за словами очевидців, запрошених городищан у залі було більше ніж Вільшанців. І цього разу, причиною малої явки, була не байдужість людей - а саме, час і місце проведення цього заходу. Я ,особисто, цього разу дуже хотів бути присутнім на цих зборах, підготувавши декілька незручних запитань нашим можновладцям. Але, мені здається, що полудень серед тижня - це не найкращий час для проведення подібних заходів. Тому що більшість людей у цей час перебувають на своїх робочих місцях, і у них теж є певні обов`язки, і відірватися від них багато бажаючих були просто не в змозі. А чому б ці слухання не провести в суботу чи неділю, для того щоб їх змогли відвідати як можна більше людей? Задля такого селища як Вільшана наші очільники могли б знайти час і у вихідний день. Адже, наскільки я розумію, у нас влада для народу , а не навпаки. А тому, не ми повинні підлаштовуватися під наших керівників – а вони під нас. Крім того, можна було б на пів-дня увімкнути і обігрівачі - в такій холодризі довго не висидиш. Головне - зацікавленість. Якої у нашої влади чомусь немає. Наведу лише один приклад - багато хто з Вас ,мабуть, пам`ятає збори у грудні минулого року, зібрані гр. Яровим В.М. та Дреєм М.В. по результатам виборів. Так от ,тоді ці люди зателефонували і запросили кожну людину, яка була їм потрібна. І був повен зал. І теплий. А все тому, що була "кревна" зацікавленість. А зараз.....

Почну з найактуальнішої теми - це об`єднання громад. Відрадно те, що багато свідомих людей починають розуміти, що об`єднання громад є невідворотнім. Це підтверджується засіданням виконавчого комітету, де більшість його членів підтримали цей процес. Також ,ми дуже вдячні свідомим депутатам, які підняли на сесії це питання і врешті-решт змусили нашого голову заговорити на цю тему. І хочеться вірити, що створення депутатсько групи, - це лише перший крок до початку створення Вільшанської ОТГ. Головне, щоб це були не просто слова сказані під тиском, - а реальне усвідомлення важливості цього процесу. Але, громадські слухання дещо підірвали мою віру у щирість цих намірів. А саме, виступ на цю тему одного з очільників нашого району та реакція на цей виступ нашого селищного голови. А вірніше повна її відсутність. Адже, і селищні депутати і громада не раз висловлювали свою чітку позицію відносно створення Вільшанської ОТГ. Але Володимиру Михайловичу , як представнику інтересів громади, чомусь забракло мужності встати і висловити думку громади. А вона є однозначною. Поки що... У минулому році наші можновладці одного разу вже спробували піти проти волі громади - не вдалося. І всі ми довели, що можемо захищати власну волю та переконання. Я вірю, що зможемо ми це зробити і у питанні створення Вільшанської ОТГ.

Стосовно ж самого виступу одного з районних можновладців- деякі тези змушують замислитися. Однією з переваг однієї громади, яку планують створити на базі району, він називає бажання зберегти те що ми маємо. Хочеться задати питанням - а що ми маємо? Майже повністю зруйновану в районі промисловість? Останній приклад - Городищенський АТП. Повністю розбиті дороги? По дорозі на Журавку вже й ті автобуси що залишилися, незабаром відмовляться їздити. Повірте, якби в районному центрі була розвинена промисловість на рівні хоча б п`ятнадцятирічної давності, коли процювали АТП, РТП, маслозавод, холодокомбінат, багато малих підприємств - потрібно було б добре подумати для того щоб робити подібні висновки. Я економістом та фінансист з багаторічним досвідом. І в подібних випадках звик оцінювати все з позиції цифр. І сьогодні , я повторююсь, ми маємо аграрний район з майже повністю знищеним промисловим виробництвом. І основними джерелами надходжень до місцевих бюджетів є земля, тобто земельний та фіксований податок. Тобто сталі величини, які залежать лище від розміру ставок податку. Та ПДФО, тобто прибутковий податок, який на сьогодні залишається у розпорядженні районної влади. Фактично, єдиною фнкцією, яка залишиться за районом в разі такого об`єднання залишиться перерозподіл коштів. Районний керівник стверджував що вони все роблять для того щоб зберегти одну громаду. Але, у мене, чомусь, складається враження що наше районне керівництво проводить роботу зовсім в іншому напрямку – а саме, робить все для того, щоб не дати навколишнім селам створити свої ОТГ, і не дати можливості вийти зі своєї "сфери впливу". І наші очільники району ,замість того, щоб сприяти та допомагати селам у впровадженні реформ, відверто ігнорують та тормозять цей процес. Ще раз хочу навести приклад сусіднього Корсунського району, коли є політична воля та зацікавленість районного керівництва- тоді все вдається. І як результат – дві громади вже створено, третя на підході, триває процес створення четвертої. Тобто, там на своїх місцях працюють порядні та професійні менеджери, які розуміють суть усіх цих процесів. З уст нашого районного керівника я не почув жодної аргументованої думки, підкріпленої якимись цифрами чи пропозиціями. Очевидно, надія ,як і раніше, на адмінресурс. Тай й ,взагалі, слухаючи подібні виступи, починаєш розуміти, що ці люди просто з останніх сил намагаються зачепитися за свої насиджені місця.

Без обурення не можна було слухати і деякі моменти з виступу нашого голови. Не буду багато писати на цю тему , але одна його теза вразила мене до глибини душі. Наш голова закликав усіх нас все робити разом, згадував післявоєнний час. І це говорить людина, яка коли люди прибирали на Пагорбі Слави, - навіть не підійшла до людей і не привіталась? Ми ,звичайно, як тільки дозволять погодні умови ,доведемо почате до кінця. Але до цього часу на Погорбі Слави лежать три купи хмизу та дров. І ніхто їх прибирать так і не думає. У Володимира Михайловича це називається –«принципова позиція».

Стосовно виконання бюджету 2016 року є багато питань, особливо по ремонту доріг. Кошти затрачені дуже великі , але якісного ремонту ми так і не побачили. Правильно піднімалося питання по ремонту вул. Вільшанської, - хто мав за щастя проїхати нині по цій дорозі - мене зрозуміє. Тим більше, що реальної вартості цього ремонту так досі ніхто і не дізнався, так як ця інформація чомусь є таємницею «за сімома печатями». На поданий мною запит, селищним головою мені була надана відповідь, що вся документація щодо ремонту вул. Вільшанської, яка відремонтована за кошти соціальної угоди знаходиться у замовника, «Агрофірми «Корсунь». Але кошти соціальної угоди це і є кошти громади. Та й як можливо поставити без документів дорогу на баланс - я просто не знаю. Одночасно я намагався отримати документи по ремонту ділянки дороги по вул. Правди, який було проведено у кінці цього року. Цей факт я можу посвідчити особисто, так як, все це відбувалося в 30 м від мого будинку. До речі, з цим ремонтом була пов`язана одна дуже цікава історія, про яку я планую розповісти дещо пізніше. Яким же було моє здивування, коли я отримав відповідь, що у 2016 році ремонт вул. Правди не проводився ... Хоча на ті ж сесії селищної ради я чув зовсім інше. Я добре розумію, що ремонт цієї дороги міг проводитися просто в борг. Але як, без дефектного акту,можна було проконтролювати вартість виконання цього ремонту – цього я не знаю. Це відповідь нашим селищним депутатам на питання щодо контролю за витрачанням коштів на подібні роботи. Уся ця історія все більше починає мені нагадувати ситуацію з вул. Жовтневою то Миру, яку я описував в одному зі своїх попередніх матеріалів.

Дуже багато питань по статті "Проведення заходів" та закупівлі нашою селищною радою товарів та продуктів. Але це питання заслуговує окремого розгляду і з ним я планую Вас ознайомити найближчим часом.

Стосовно прибирання кладовищ та 50 % премії для нашого голови. Щоб не бути голослівним , продемонструю Вам, шановні читачі, декілька фото, зроблених на кладовищі на першій дільниці.

більше фото тут

Повірте, це дерево лежить через все кладовище вже не один тиждень, і не помітити його не можливо. І нікому справи до нього немає. І ніхто на цьому кладовищі з відповідальних осіб просто не буває. Хоча, за твердженням нашого голови, кладовища прибираються... Хтось із депутатів говорив, що премії потрібно давати в залежності від трудового внеску. Питання «в тему» до наших селищних депутатів – «подібний внесок» заслуговує на 50 % премії? Люди повинні отримувати за свою працю достойну заробітну плату – і у цьому немає нічого поганого. Але я думаю, що поважаючий себе керівник прислухався б до пропозиції "злого"депутата Линника В.К., і не став би виділяти себе з всього колективу ,встановлюючи собі окремий від усіх розмір премії. Але він ,мабуть,не в змозі був цього зробити, тому що за добробут його сім`ї дуже хвилювався "добрий" заступник голови гр. Дрей М.В. Миколо Володимировичу, одне питання - а чому ж ви не хвилюєтеся за добробут сімей інших працівників селищної ради? Мабуть тому, що як вже не раз стверджував, Вільшана для вас з гр. Яровим - це джерело поліпшення добробуту саме ваших «сімей».

Ще один момент, який я не можу обійти своєю увагою. Це, знову - "підтримка велосипедного спорту" , який активно "просуває" гр. Дрей М.В. Я вже одного разу надавав свої коментарі з цього приводу. Зроблю це і ще раз. Так, Микола Володимирович був і залишається організатором та спонсором багатьох спортивних змагань у нашому селищі. Але , Миколо Володимировичу, ви б ,все-таки, прислухались до того, що говорили Вам Линник В.К. та Ярослав. Підтримка масового спорту - це тоді - коли для всіх. А те, на що Ви забрали з бюджету 4 тис. грн. - це особисте захоплення. Ви пишалися тим, що організували велопробіг на День села? - Так, це чудово. Але гроші на цей захід були закладені окремо, і я глибоко сумніваюся,що Ви виділили щось на це з тих 4-х тисяч. Та й справа не в цих чотирьох тисячах, а у ваших з головою підходах до справи. У нас у селі є багато людей які захоплюються різними видами спорту: футбол, волейбол, баскетбол, біг, єдиноборства, теніс, хокей тощо. Але, зверніть увагу, жодному футболісту не спало на думку просити гроші на бутси, волейболісту - на кросівки, баскетболісту - на труси, тенісисту - на ракетку, хокеїсту – на ключку. Подібне прийшло в голову лише одній людині - заступнику селищного голови, тобто вам. А тому, у мене є пропозиція до когось зі спортсменів – подайте заяву «в тестовому режимі» на підтримку Вашого улюбленого виду спорту на ім`я Дрея М.В. Цікаво буде дізнатися результат. Я б і сам це спробував зробити – але, боюся, у мене точно шансів ніяких.

Відрадно відмітити те, що схоже, у наступному році ми знову станемо свідками футбольних баталій обласного рівня, за якими за цей рік ми вже встигли засумувати. І наша влада зрозуміла, що інколи ,потрібно почати поступатися своїми амбіціями.

Стосовно бюджету 2017 року - я думаю протягом року він ще не раз буде переглядатися, тому що ми стоїмо на порозі певних змін. І я дуже надіюся що ці зміни відбудуться. Наступний рік буде для нас своєрідним тестом на те, чи здатні ми бути громадою. Як Ви вже чули з уст вже згадуваного мною очільника району, 2017 рік буде останнім роком добровільного об`єднання громад. І все залежить лише від кожного з нас.

0

Автор: Кривошея О.М. Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

Коментарі відсутні
Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 10.01.2017 16:27
  • Перегляди: 521

Теги