"НАБОЛІВША" ПРОБЛЕМА

Рішенням всякої проблеми

служить нова проблема.

В.-І . Гете

 

Шановні односельчани. Нещодавно до мене звернулася одна з небайдужих жительок нашого селища з проханням допомогти у висвітленні однієї проблеми. Питання це дійсно "болюче" і останнім часом набуває все більшого резонансу у нашому селищі. Ця жіночка надала мені звернення від жителів однієї з вулиць нашого селища з їх підписами, з проханням надіслати його "куди слід". Надаю Вам для ознайомлення даного листа.

Зі слів цієї жіночки, я зрозумів, що вона неодноразово зверталася до нашої місцевої влади з приводу цієї проблеми, на що отримала відповідь : "Пишіть листи, а ми передамо куди потрібно". Ця небайдужа жіночка підготувала подібні звернення і роздала жителям більшості вулиць Вільшани та навколишніх сіл, з проханням передати їх сільським головам. Потім, виявилося, що і до Ярослава теж надходили подібні звернення. Стало зрозуміло що це питання є дуже болючим для багатьох верств жителів нашого селища, а, особливо, для людей похилого віку. Ми вирішив розібратися, в міру своїх можливостей, з даним питанням. Суть цієї проблеми заключається у тому, що існує загроза скорочення ліжко-місць у нашій Вільшанській амбулаторії. При цьому чиновники спираються на наказ МОЗу №33 від 23.02.2000. З допомогою мережі мені вдалося ознайомитися з даним наказом. Не буду надавати його для розгляду, тому що він є дуже громіздким, але хто бажає, може спокійно ознайомитися з ним в інтернеті. Якщо у двох словах, то цим наказом регламентувалася кількість ліжко-місць та медичного персоналу в різних типах медичних закладів. Так от, наскільки я розумію, згідно з цим наказом у Вільшанській амбулаторії згідно наявної кількості населення повинно бути 20 ліжко-місць. Але, виявляється що 02.09.2016 МОЗом був виданий ще один наказ під № 928 яким вище вказаний наказ під №33 вважався таким, що втратив чинність. І ,відтепер, кожна лікарня та обласне управління охорони здоровʼя будуть самостійно визначати яких лікарів і скільки потребує громада. Теж саме стосується і в потребі ліжко-місць стаціонарних відділень.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, цей крок було зроблено у відповідь на численні прохання керівників лікарень з різних областей України.

Я не дуже люблю цитувати наших можновладців, але для більшого розумінні позиції МОЗу (Міністерства охорони здоровʼя),з цього питання надам Вам для ознайомлення одну цитату: «Оскільки 33-ій наказ давно застарів, на нарадах головні лікарі постійно скаржились, що документ не дозволяє ефективно працювати. Він прив’язував кількість лікарів, медсестер, санітарок, електриків до потужності закладу. Зокрема, кількість лікарів залежала від кількості ліжок, кількість прибиральниць - від квадратури підлоги, кількість електриків - від кількості вимикачів тощо. Таким чином, лікарням було дуже важко гнучко планувати свій штат, збільшувати, у разі потреби, кількість лікарів однієї спеціальності і зменшувати - іншої», - зазначив Павло Ковтонюк.

Також у своєму виступі цей дядечко зазначив: «Є постанова Кабінету міністрів №228, яка регламентує формування бюджетів. Тут важливо зрозуміти: штатний розпис медичного закладу не повинен аргументуватися ліжками, він повинен аргументуватись обсягом медичної допомоги. А якщо лікарня має реальних пацієнтів, вона легко обґрунтує свій бюджет і свій штатний розпис».

Тобто, проаналізувавши деякі матеріали, що стосуються даного питання, можна ще раз зробити висновок, що відтепер структуру та чисельність закладу охорони здоровʼя головний лікар закладу визначатиме самостійно. Єдина вимога - назви посад повинні відповідати класифікатору професій.

Оскільки, Вільшанська амбулаторія є підрозділом Городищенського РТМО, то відповідно рішення про кількість ліжко-місць буде приймати головний лікар Городищенського РТМО. Я зарані прошу вибачення за можливі помилки у назвах медичних підрозділів та їх класифікації, тому що я не є "докою" у цих питаннях,- я просто хочу того, як і всі ми, щоб зберегти Вільшанську лікарню хоча б у нинішньому її вигляді. А тому, за старою звичкою, називатиму Вільшанську амбулаторію - лікарнею, а терапевтичне відділення - стаціонаром.

Думаю, що у нашому селищі немає жодного жителя, якому хоч раз в житті не довелося б відвідати нашу місцеву дільничну лікарні. Подібні заклади відвідують,зазвичай, не з доброї волі. Ми всі, за своєю старою, звичкою можемо лаяти медицину, лікарів, наші діагнози, нерозбірливо написані рецепти, але коли хвороба допікає нас "до краю", і в нас нестерпно починає боліти чи то печінка, чи то зуби - ми все одно звертаємося до "людей у білих халатах". Тому що ,починаємо розуміти, що допомогти нам зможуть лише вони. Моє покоління Вільшанців то й ,взагалі, у своїх переважній більшості мало за щастя народжуватися у Пологовому відділенні Вільшанської лікарні, яке також колись було у нашому селищі. У минулому році Вільшанська дільнична лікарня відсвяткувала знаменну дату, а саме 130 років з дня заснування. Я не буду вдаватися в історію, коли, хто і для кого будував цю лікарню. За часів незалежності була скорочена і кількість відділень, і кількість ліжко-місць, і кількість працюючих. Не дивлячись на те, що Вільшанська лікарня надає медичні послуги не лише жителям смт Вільшана, а й жителям усіх навколишніх сіл. І де, як не в лікарні, іноді, вдається зустрітися зі своїми давніми друзями, з якими не бачився багато років. Здавалося що скорочувати вже нікуди...

І ,ось, тепер, як ми зрозуміли, існує реальна загроза по скороченню ліжко-місць у нашій амбулаторії. А в нинішній ситуації це не лише дефіцит таких місць, а ще й перший крок до, якщо не закриття, то до суттєвого скорочення можливостей надання медичних послуг. А ,по-простому, - до скорочення робочих місць та переведення амбулаторії в категорію ФАПу. Особливо гостро це питання постало з огляду на те, що саме зараз проходить формування бюджету на наступний рік. Ще раніше , а саме на початку листопада, з цього приводу був наданий запит до Городищенської районної ради, на що ми отримали ось таку відповідь:

Ця відповідь мала б нас заспокоїти. Але життя навчило не дуже довіряти нашій чиновницькій братії і уважно вчитуватися в кожну букву, тому здебільшого вона нас насторожила. Адже, формулювання "на час розгляду запиту ..." - можна трактувати по різному. Та й що таке життя, врешті - решт, - це просто зміна моментів. Сьогодні момент один, завтра зовсім інший. Тобто, ми не отримали прямої відповіді на кшалт: ".... так у 2017 році кількість ліжко-місць у Вільшанській амбулаторії буде збережено в кількості 20 штук". І нас почали долати сумніви. У цій відповіді районна рада посилалася на якийсь "Календарний план ....". Але, ознайомитися з цим таємничим планом нам ,на жаль, так і не вдалося, по причині його відсутності серед регуляторних документів, виставлених на сайті облдержадміністрації.

Далі, в одній з приватних розмов, з моїми друзями з м. Городище я дізнався що скорочення є дійсно реальним. Варіантів, як це зробити - багато. Але, наскільки я зрозумів, районна влада та РТМО піде за старим та перевіреним шляхом. Як мені пояснили, до місцевих рад просто будуть надані пропозиції щодо співфінансування медичних закладів. Або , простіше кажучи, якщо хочете утримувати - то беріть і фінансуйте. Така собі децентралізація по-городищенському. Так, децентралізація передбачає передачу утримання медичних закладів на місцеві громади. Але вже після обʼєднання громад. Тобто тоді, коли до місцевих бюджетів буде передана основна дохідна стаття районних бюджетів, а саме 60 % податку з доходів громадян. Тому що за рахунок саме цих надходжень утримуються заклади медицини та освіти. Тобто, процес децентралізації у нас в районі вже почався. Але, якось навиворіт. Не знаю чи надійшли вже подібні пропозиції до нашої селищної ради, - але думаю, що скоро ми про це почуємо. На жаль, за браком часу я не встиг отримати офіційну інформацію по обсягам субсидій наданим районному бюджету на утримання закладів освіти та медицини у нашому селищі. Але, виходячи з почутого, на засіданнях селищної ради, ці заклади вже зараз фактично утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету та ентузіазму їх керівників. Крім заробітної плати та енергоносіїв.

Далі ми розіслали запити та звернення подібного зразка до МОЗу, Управління охорони здоровя Черкаської облдержадміністрації, Городищенської районної ради, Городищенської райдержадміністрації та Городищенського РТМО.

В той же день, такої оперативності я не чекав, я отримав телефонний звінок. Приємний жіночий голос у слухавці повідомив що зі мною розмовляє начальник відділу по роботі з громадськістю МОЗу. Скажу відверто, я трохи здивувався, - все-таки, щось та в цій країні починає мінятися і нашій місцевій владі є з кого брати приклад. Але не на місцях, тому що ще вчора минув термін надання відповіді з інших організацій, але потрібної інформації ми чомусь досі не отримали. Так от , ця жіночка ввічливо повідомила мені що даний наш запит є фактично скаргою, і його потрібно оформити відповідно. І тоді нам ,можливо, спробують посприяти у вирішення нашої проблеми. Що ми і зробили. Також , з її слів, я зрозумів що рішення цих питань фактично знаходяться в руках районної влади та РТМО. І що усі ці процеси є наслідком стрімкого проведення децентралізації.

Наступною ми тримали відповідь із нашої районної державної адміністрації. Цим листом нам повідомлялося,що наш запит переадресовується на Городищенське РТМО і відповідь нам буде надана у встановлений законодавством термін. Але цього, на жаль, досі не сталося. Хоча, згідно ЗУ "Про доступ до публічної інформації" ми її мали вже отримати. Це ,поки що, вся наявна інформація ,якою ми з Вами, шановні читачі, можемо поділитися з цього приводу. Але ,навіть, ця , отримана нами інформація, лише підтвердила побоювання людей щодо скорочення скорочення ліжко-місць у Вільшанській амбулаторії. Що може послідувати за цим, я думаю Ви всі прекрасно розумієте... А тут ще, як мені повідомили, місцева влада почала "сприяти" цим процесам, почавши "курочити" у лікарні підсобні приміщення, вже зовсім "загравшись" зі своїми власними амбіціями. Але це не головне. Повторюся, але ми можемо безкінечно сваритися на медицину та лікарів, але в кінці кінців ми все одно йдемо до них. І наші лікарі заслуговують саме на повагу та вдячність. От на сьогоднішній день , наскільки я володію інформацією, місць у нашому стаціонарі немає. І хто мав змогу "порівняти" стаціонар у м. Городище та у нас у Вільшані, думаю, зробить свій вибір не на користь районного центру. А тому нам усім потрібно піднімати це питання і перед місцевою владою, і перед районною, і перед обласною. Заради майбутнього, заради людей похилого віку, які просто не мають змогу доїхати до м.Городище. А цим людям ,іноді, може допомогти проста розмова та добре слово лікаря. Бити в набат. Тому що якщо цього не робити, то це буде зроблено, і ніхто не буде нас і питати. А ,як я вже не раз говорив, єдине чого хоч трохи боїться чиновник в нашій країні - це публічність.

Ми б дуже хотіли помилятися в оцінках даної ситуації. Але диму без вогню не буває. І загроза дійсно є. І щось виправити ми можемо лише всі разом. А тому ,шановні односельчани, беріть приклад з тієї жіночки, яка підняла це питання. Не пожалкувала свого часу, сил та здоровʼя, написала цей лист, пройшла з ним по сусідах, віднесла в селищну раду. Тому, й кожен із нас повинен для цього щось зробити, тільки тоді, ми зможемо захистити нашу дільничну лікарню в її нинішньому виді, лікарів, пацієнтів і самих себе. Пишіть аналогічні листи та звертайтеся з ними до своїх селищних депутатів з вимогою підняти це питання на наступній сесії. Та й ,взагалі, хотілося б почути позицію стосовно цього питання нашої місцевої влади. Потрібно змусити нашу владу діяти - а не спостерігати за всіма процесами, зайнявши "позицію страуса". Потрібно піднімати ці питання перед районною владою. Наскільки ми зрозуміли, даний ресурс ,інколи,"почитує" і наше районне керівництво, а тому, велике прохання і до них, внести ясність стосовно даного питання. Тому що час відписок давно вже минув, і люди хочуть чути і знати правду, та очікують від влади правильних та зважених рішень. Рішень для людей, а не "деректив" зверху. Тому що залишити Вільшанський кущ, а це не менше 7 тис. людей, без 10 ліжко-місць, при наявних двадцяти - це не є адекватним рішенням. І це рішення точно не для людей, якби його не називали та яким би наказом не прикривалися. І я ,особисто, не хочу жити в державі, де знаходяться гроші на застілля, свята, памятники, - а на утримання 10 ліжок у лікарні, яких дійсно потребують хворі, старі та немічні люди - ні.

Хотілося б ще декілька слів сказати про те, що призвело до даної ситуації. Головна причина цих процесів, на мою думку, - це те, що Вільшана ще не зробила жодного реального кроку у напрямку створення обʼєднаної територіальної громади. Хоча навесні ,здавалося, що цей процес мав піти. А все тому що на одному з етапів певним силам вдалося призупинити ці процеси. І ,ось тепер, як говорив Леонід Макарович, - "Маємо - те що маємо". Була б громада - питання стояло б у зовсім іншій площині. І ми б самі вирішували - скорочувати нам ці ліжко-місця чи ні. А так, нас просто ставлять перед "вибором без вибору". Тобто, утримуємо як при Вільшанській громаді, а фінансуємо - як при Городищенському районі. Але це моя особиста субʼєктивна думка, і ця проблема заслуговує на окремий матеріал.

Надалі, по мірі поступлення певної інформації та результатів нашої переписки з органами влади ми будемо ділитися усім цим і з Вами, шановні читачі. Але, хочеться наголосити ще раз, якщо ми будемо байдужими, і не зрозуміємо що все залежить лише від нас, - то через рік-другий ми можемо прийти не в лікарню - а у ФАП. Нам би цього дуже не хотілося. А Вам....

+2

Автор: Кривошея Олег Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

08.12.2016 12:31
Аватар 1. Кривошея Олег 0

Вчора прочитав у "Віснику Городищини" статтю головного лікаря Городищенського РТМО Кравченка В.М. З його слів пропозиція щодо "оптимізації" Вільшанської амбулаторії була надіслана ще в жовтні. До цих пір це питання перед громадськістю поставлене не було. Це ще одна відповідь нашій владі на питання : "Для чого публікувати на сайті офіційні документи ?". Ці питання мають відношення до усієї громади і Вільшанська спільнота повинна володіти усіма процесами "державотворення" у нашому селищі. І реакція на цей "кризовий менеджмент" не була б настільки запізнілою. 


08.12.2016 12:39
2. Романенко Ярослав  » відповідь до коментаря #1 0

Може не хотіли турбувати народ, і так проблем купа із здоров'ям, а так би ще й переймались за лікарню. 

[сарказм]


Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 02.12.2016 01:57
  • Перегляди: 491
  • Коментарі: 2

Теги