МАЮ ЧЕСТЬ

 Пам´яті

Павла Вікторовича

Півоварова

Присвячується...

 

МАЮ ЧЕСТЬ

 

Шановні односельчани. На днях усіх нас приголомшила звістка про смерть однієї людини. І з початку здалося що це чийсь недолугий жарт чи чергові «вільшанські плітки». І першою думкою було: «Значить довго житиме». Але це виявилося правдою. Пішов із життя ще один син нашої благодатного Вільшанського краю – Павло Вікторович Півоваров...

Маю честь. Саме такі слова довелося почути з уст одного з наших ветеранів війни на Донбасі над могилою цієї людини на церемонії прощання. І саме ці слова якнайкраще характеризують цю людину. Тому що Павло Вікторович Півоваров дійсно мав честь. Честь офіцера, військового, захисника Батьківщини. А головне він був чесною, порядною і небайдужою людиною. За весь час, який мені пощастило знати Павла Вікторовича особисто, мене вражала його енергійність та цілеспрямованість. І вже будучи на пенсії, на яку він вийшов після кар´єри офіцера, здавалося міг би просто насолоджуватися життям. Як казав герой одного відомого радянського фільму : «Хорошая жена, хороший дом, что еще надо человеку, чтобы встретить старость?». Але не такою людиною був Павло Вікторович. І його життєву позицію можна було б охарактеризувати словами іншого персонажу того ж таки усім нам відомого фільму : «Мне за державу обидно». І ,дійсно, він не міг спокійно дивитися на увесь той безлад та беззаконня, що спостерігав навколо і намагався щось змінити. І ,повірте мені, ним була зроблена колосальна робота. І на це людина тратила свій вільний час та власні кошти. Тому що інакше не міг. Я знаю що у нього було багато планів, задумок та ідей, які Павло Вікторович збирався втілити в життя, не дивлячись на хворобу, яку він здавалося вже переміг. Тому що був бійцем по життю. Але, не судилося...

Це була дуже енергійна, але з тим самим і дуже мудра та поміркована людина. Яка, іноді, вчасно зупиняла нас, молодих, для того щоб ми не наробили дурниць. І йому вдавалося згуртовувати навколо себе людей різного віку, статі, професій. Тому що було в ньому щось таке, що притягувало до себе людей. І ми були для нього просто друзями. А ми в свою чергу поважли його як старшого і вірного товариша. Ми могли не погоджуватися з певними його поглядами чи вподобаннями, адже скільки є людей стільки й думок. Але все що він робив було не задля посад чи грошей, а для людей та їх благополуччя. Це була людина зі своїм поглядом на життя, з незламним характером та любов´ю до рідної землі. Людина, яка не йшла на компроміси зі власною совістю. А ,крім того, в доповнення до цих рис, Павло Вікторович був ще й тактовною, ерудованою та інтелигентною людиною. Інтелигентною не за дипломом чи освітою, а саме за своєю суттю. І вже коли Павло Вікторович був хворий, все-одно, не полишав своє громадської діяльності. В цьому Ви можете пересвідчитися, погортавши Фейсбук чи сторінки даного сайту. І пересвідчитися що цей чоловік був , насамперед, справжнім ПАТРІОТОМ та ЛЮДИНОЮ. Не декларованим, не «пропіареним», а саме – СПРАВЖНІМ. Ось, визначення, яким найкраще можна охарактеризувати цю людину. Справжній чоловік, друг, воїн, захисник, патріот, батько...

Коли ми ,іноді, зустрічалися з Павлом Вікторовичем, місцем зустрічі він найчастіше призначав власноруч зроблену кладку на нашому Вільшанському ставку. Там ми й заставали його з щасливим виразом обличчя та вудкою в руках. І відчувалося що це , мабуть, було одне з найулюбленіших його місць. І над водою линули його роздуми про життя, плани на майбутнє, та запевнення в тому що все буде добре. Але життя розпорядилося інакше...

Нам усім буде дуже не вистачать цієї Людини. Від усіх Вільшанців хочеться висловити співчуття рідним та близьким покійного. І запевнити що Павло Вікторович Півоваров назавжди залишиться у нашій пам´яті, як справжній вірний син свого народу та рідної землі. Адже ця Людина в повній мірі мала право сказати:

 

М А Ю Ч Е С Т Ь.

+1

Автор: Фідель

Коментарі

Коментарі відсутні
Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опублікував: Романенко Ярослав
  • Опубліковано 27.06.2017 15:19
  • Перегляди: 481

Теги