Шановні односельчани. Просто не можемо залишити без уваги випадок що стався сьогодні. І не через наше упереджене ставлення до тої чи іншої людини, а тому що вважаємо подібне ставлення до людей ганебним та обурені такою зневагою до народу. Всі, у кого вистачило терпіння подивитися повністю запис Громадських слухань від 04.04.2018, звернули увагу як бурно обговорювалося питання подальшої долі скульптури воїна-визволителя часів Другої світової війни 1939-1945 рр. на братській могилі дільниці № 1 смт Вільшана. І селищний голова під тиском громадськості пообіцяв що цю скульптуру буде повернуто підрядникові з подальшою її заміною або поверненням коштів. Але ,оскільки, громадськість вже навчена що нашому голові вірити можна не завжди, Спілкою учасників бойових дій було ініційовано збори які мали відбутися 13.04.2018 о 14 год біля вищезгаданої скульптури, про що відповідними Зверненнями було повідомлено і селищного голову, і голову Спілки ветеранів. Місце зібрання було обрано не випадково, адже всі хотіли почути про подальшу долю цього пам´ятника безпосередньо біля цього святого місця. Вашій увазі надаємо дане звернення.

 

 

У цю гарячу пору городи, гробки та інші господарські проблеми не завадили двом десяткам небайдужих громадян прийти на цю зустріч. Був присутній Голова спілки ветеранів Палажченко В.А., якому потрібно віддати належне за те що не побоявся прийти на зустріч з людьми. Також завітав на цю зустріч лише один селищний депутат, а хотілося б щоб було більше. Не вважав за потрібне відвідати цей захід лише наш селищний голова. Спочатку люди надіялись що він за своєю звичкою просто запізнюється, але з кожною хвилиною надія на людську порядність просто танула на очах. Василь Аполідович повідомив всім що мав з цього приводу зустріч з Яровим В.М., на якій той пообіцяв що до 9 Травня скульптуру буде відреставровано. Уявляєте – «знову відреставровано», всі обіцянки дані на громадських зборах знову виявилися «мильною бульбашкою». Так що про проведення даного зібрання Яровий В.М. знав достеменно. Далі були намагання зв´язатися з нашим селищним головою. На жаль, безрезультатні. Були підключені до цього процесу голова райдержадміністрації Скринник В.В., і заст. голови районної ради Панчишин М.В. Але на жоден виклик селищний голова відповісти за потрібне не вважав. Як виявляється їм вже ніхто не указ. Селищний секретар пояснила, що Володимир Михайлович поїхали в район, і про наше зібрання вони знають. Щодо самого пам´ятника, то його стан погіршується з кожним днем, і всі хто бачив його вперше, говорив про те що реставрувати там НЕМАЄ ЧОГО. Після двох годинного очікування вирішили дати Палажченку В.А. доручення зустрітися з нашим головою, і ,все-таки, змусити «вийти до людей» і пояснити свою незрозумілу позицію. Знаєте, коли я дивився на все це, то згадува 2004 рік, часи Помаранчу, коли Яровий В.М. сам ходив до тодішнього селищного голови з вимогою вийти до людей. І той виходив. А на кого ж перетворився пан Яровий В.М. ?

Вже коли люди почали розходитися, зателефонував М.В. Панчишин, і розповів про те що йому нарешті вдалося добитися до «його величності» пана Ярового В.М. І що ж ви думаєте? Виявляється що селищний голова про якісь збори вперше чує, і ніякого звернення ніхто не отримував. Передати наші почуття після почутого дуже важко. Після цього нами до селищної Ради було подане ще одне звернення про проведення слідуючого зібрання у вівторок о 14 год. На запитання про попереднє звернення секретар нам показав наше зареєстроване звернення з відповідним записом у книзі реєстрації. Так хто ж безсоромно бреше? Селищний голова чи секретар? Що це: елементарна зневага до людей чи відсутність комунікацій між головою та секретарем? На громадських слуханнях голова сипав запевненнями що він не боїться людей та завжди відкритий для спілкування. Так як назвати випадок, що стався сьогодні? Всі ці події було відзнято, але навряд чи ми ризикнемо їх викласти, тому що через годину очікування у людей уже почав уриватися терпець і було багато «непарламентських виразів».

Ми зробимо так що рано чи пізно селищний голова прийде на розмову до людей до цього пам´ятника. Але цього разу доведеться відповісти не лише за пам´ятник, а й за свою сьогоднішню поведінку. І хто ж ,врешті-решт, бреше – селищний голова чи селищний секретар. Для нас відповідь очевидна.

Стосовно самого пам´ятника. Тепер стало очевидним небажання селищного голови повертати цю скульптуру підряднику. Виникає питання – чому? Чому й досі не складено ні деффектного Акту, ні Акту обстеження, не надіслано жодної претензії ФОП Тітаренко? І вся поведінка нашого голови виглядає як елементарне затягування часу в надії що в черговий раз минеться.

Але цього разу – не минеться. І ми змусимо Ярового В.М. зробити по Закону та по совісті та поставити нормальний ошатний пам´ятник Воїну –визволителю. Орієнтовно на віворок ми плануємо зібрати ще одне зібрання (можливі корективи) за участі селищного голови та представника ФОП Тітаренко ( це Виконавець цієї авторської роботи). Запрошуємо усіх небайдужих громадян, особливо хотілося б побачити там селищних депутатів, у цю гарячу пору знайти годинку і відвідати цей захід. Маємо надію що цього разу  і пан Яровий В.М., не дивлячись на те що за останньою інформацією наш голова зібрався у відпустку, буде присутнім. Володимир Михайлович ми Вас з нерпінням чекаємо, і не говоріть що не знали!

 

 

 

 

За дорученням учасників

сьогоднішнього зібрання

Фідель.

0

Автор: Фідель Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

Коментарі відсутні
Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 14.04.2018 12:10
  • Перегляди: 361

Теги