А моя країна - суцільна руїна,

І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах.

А моя країна - суцільна руїна,

Як можна не любити свою землю аж так?..

Кузьма Скрябін, «Руїна»

 

 

 

БУДІВНИЦТВО НА ВІКИ,

АБО ЧАС «ВЛАДНИЙ» НАД УСІМ

 

Шановні односельчани. Ми не один тиждень вагалися перед тим, як опублікувати цей матеріал. Знаєте, є такі теми, які просто не хочеться зачіпати в силу певних обставин. Адже є певні речі, які є священними для кожного з нас. І торкатися їх, в будь-якому негативному контексті, є дуже неприємним. Але починаєш розуміти, що якщо не оприлюднювати подібні факти, то ми ніколи не почнемо жити краще. Ми не дарма епіграфом до цього матеріалу взяли слова незабутнього та вічно актуального Кузьми Скрябіна. Адже, не дивлячись на всі запевнення наших можновладців, майже всюди де торкається рука нашого чиновника залишається руїна. Навіть там, де повинна бути краса...

І ,дійсно, як можна не любити свою землю ж так?

Історія цього матеріалу почалася після публікації нашої статті про благоустрій у нашому селищі. Якось нам зателефонував один з небайдужих жителів нашого селища і запропонував відвідати не так давно відкритий пам´ятник Воїну – визволителю на братській могилі дільниці №1. І подивитися в якому він перебуває стані. Спочатку ми не надали цьому особливого значення і не поставилися серйозно, подумавши: «Що такого може трапитися з пам´ятником, який був відкритий лише півроку тому?». Але, одного разу, перебуваючи у тих місцях, я вирішив зайти та ненадовго відвітати це священне місце. Побачене вразило...

І, ось, одного дня, ми, прихопивши камеру, попрямували до цього пам´ятника. Ви, шановні односельчани, мабуть, чули і читали у звітах нашого голови про те, як він з гордістю розповідав про реконструкцію цього пам´ятника, на яку було затрачено 107 460 грн із селищного бюджету. Також, на останнії сесії селищної ради, коли один з депутатів піднімав питання про нереальну вартість ямкового ремонту по вул. Шевченка, селищний голова відповів що він працює з перевіреними підрядниками, які виконують «дорогі, але якісні» ремонти. Ми надаємо Вашій увазі відповідні документи, а саме Акти виконаних робіт та Кошторис, по подібному «дорогому але якісному» ремонту.

 

 

Ми не є спеціалістами в архітектурі, але давайте все ж таки спробуємо разом ознайомитися з цими документами. Сума 107 160 грн складалася з суми реконструкції 90 300 грн та суми за виготовлення проекту 17 160 грн. Цікаво, в цьому проекті за 17 160 грн, було вказано що цей пам´ятник розвалиться через 8 місяців?

Згідно кошторису роботи по реконструкції скульптури в себе включали:

  1. Виготовлення моделі скульптури воїна-визволителя висотою 1,9 м в м´якому матеріалі (скульптурній глині).

  2. Виконання скульптури в твердому матеріалі:

а) зняття гіпсової форми;

б) відливка моделі в гіпсі;

в) авторське доопрацювання моделі, грунтовка, тонування атмосферостійкою акриловою мастикою під бронзу.

Хочемо звернути Вашу увагу на два моменти. Перше: це авторське доопрацювання, тобто робота авторська, і хтось повинен нести за неї відповідальність. Друге, це те - що цей пам´ятник тонувався «атмосферостійкою акриловою мастикою під бронзу» та виготовлявся зі «скульптурної глини». Наголошуємо - атмосферостійкою. Тобто, такою що не боїться атмосферних опадів, температурних перепадів, інших кліматичних явищ. Та й ,взагалі, просто за логікою речей, от як Ви думаєте, шановні читачі : «Скільки повинен простояти пам´ятник, вартістю 107 160 грн без ремонту?». Наприклад, попередній простояв більше 40 років. Та й краще б він стояв і далі...

А тепер ми запрошуємо Вас ознайомитися із фотографіями цієї «авторської роботи» та «дорогого але якісного ремонту».

 

 

БІЛЬШЕ ФОТО - НАТИСНІТЬ ТУТ

 

Хто ж є «авторами» цього проекту? Це ті люди, які поставили свої підписи під попередньо наданими для ознайомлення документами: ФОП Ю.А. Тітаренко та селищний голова смт. Вільшана В.М. Яровий. Коли ми вперше побачили цю скульптуру, то зрозуміли що людина, як повідомила нам про її стан сказала неправду. Адже, цей пам´ятник не обсипається – він розсипається. Від нього вже почали відвалюватися деталі, а саме палець. По всій скульптурі почали йти тріщини. Фарба відпадає клаптями. І є дуже великі сумніви що він витримає той же строк що й попередній. І це все коштувало місцевому бюджету 107 160 грн. Місцевому бюджету - це нам усім, тому що саме ми є платниками податків. І ось не пройшло і 8 місяців, як ці кошти почали розвалюватися і сипатися.

Ось така от пам´ятка архітектури. Існує давня мудрість що час владний над усим. У нашому випадку «владний» від слова «влада». Але ми не уявляли що настільки.На цілих 107 160 гривень. Є пам´ятки архітектури, які не змогли витримати плин тисячоліть. Існують ті, над якими владними виявилися століття. А наш «авторський витвір» не зміг вистояти навіть перед однією зимою. Вибачте за цинізм, але можливо так і було задумано. Адже кожен, поважаючий себе населений пункт має подібні «проекти»: в м. Піза – Вежа, в м. Рим – Колізей, в м. Городище – хірургічне відділення райлікарні, а у Вільшані – скульптура Воїну- визволителю. От тільки Колізей та Пізанська вежа простояли декілька століть, хірургічне відділення – 20 років, а пам´ятник у смт.Вільшана – 8 місяців. Але досить іронії, та й вона тут ,мабуть, недоречна.

Я повторююсь, ми не є скульпторами, і не можемо робити якихось фахових висновків. Але, повірте, фотографії не можуть передати того жахливого стану в якому перебуває цей пам´ятник. Якщо не вірите – не пожалкуйте часу, зайдіть і огляньте цей «авторський витвір». А ще краще було б провести біля нього чергове засідання сесії селищної ради, і можливо б тоді наші депутати задумалися над тим чому ж нам постійно не вистачає бюджетних коштів. Ми не можемо знати з чого ця скульптура зліплена в дійсності, але це точно не «атмосферостійка акрилова мастика під бронзу» і не «скульптурна глина». Тому що, коли починаєш її оглядати, – складається таке враження, що була вона зліплена «з ...того що було». Просто дуже важко підбирати слова у цьому випадку, бо стримує те, кому цей пам´ятник був поставлений. Не заслужили наші діди та прадіди, щоб на їх священній пам´яті хтось так брутально наживався. А саме в цьому ми не маємо жодного сумніву. Тому що цей матеріал ну ніяк не може коштувати 90 300 грн. Куди поділися «зекономлені» кошти – вирішувати Вам, шановні односельчани. Пояснення, що нібито цю скульптуру довелося ставити у «пожежному» порядку і вона не встигла висохнуть, а тут раптом прийшли холода, не витримує жодної критики. Холода... в травні то місяці.

Спілкуючись між собою, ми задавалися одним простим питанням – чому ж так виходить? Ви мабуть пам´ятаєте наш останній матеріал про реконструкцію пам´ятника воїну – інтернаціоналісту О. Забожку, яку наші односельці провели власними силами, без жодного проекту, не заробивши жодної копійки. Тому що вважали що на таких речах не заробляють...

Просто подивіться на ці дві фотографії і порівняйте: один памятник за 107 160 грн та інший за 35 928 грн.

             

Ось такі от контрасти. А все тому, що до першої суми ще слід додати совість, порядність та чесність, які вклали в нього воїни- інтернаціоналісти. А від іншої відмінусувати бажання нажитися, брехливість та шахрайство наших чиновників. Тепер стає зрозумілим чому наша місцева влада всіляко уникає прикладів громади с. Зелена Діброва. І ну ніяк не бажає нічого робити власними силами. Можна також згадати і пам´ятник Матері-Батьківщині, який був відреставрований саме власними силами, без проектів і значних фінансових вливань. І вже чотири роки він стоїть у належному стані, який аж ніяк не можна порівняти із станом «авторського витвору». Зрозуміло, при цьому на тому проекті нікому не вдалося заробити, - а можливо у цьому і криється головна причина. А тому при будь-якій господарській діяльності, у нашій селищній раді всюди потрібен підрядник. Для чого? – цей приклад яскраво ілюструє причини таких спраглих бажань.

Як буде розвиватися історія з цим пам´ятником надалі – ми не знаємо. Цілком очевидно що він потребує відновлення, можливо й цілковитої заміни. Тому що довго він не простоїть. Повторимося, але на ньому не просто обсипається фарба – він розсипається повністю. Можливо певний косметичний ремонт і заховає на деякий час огріхи, але лише до наступної весни – не далі. Ми ознайомилися з відповідним Договором, так от згідно з його постулатами Виконавець після підписання Акту виконаних робіт ніякої подальшої відповідальності не несе. Тобто, очевидно, нас чекає «миття коштів» по другому колу. Для прикладу, це як зі східцями біля селищного БК: кожен рік вони відпадають – і кожен рік ми їх тулим за кошти селищного бюджету. І знову ніхто ніякої відповідальності не несе. Але ми ,все- таки, маємо надію що цього разу буде по іншому. І селищні депутати піднімуть це питання і проконтролюють, щоб відповідні роботи були оплачені саме кимось із людей, які підписали Акт виконаних робіт: чи то ФОП Тітаренко Ю.А., чи то селищний голова смт. Вільшана Яровий В.М. В іншому випадку ми, шановні односельчани, так і будемо продовжувати оплачувати квартири, машини та відпочинок наших чиновників. Робітники, селяни та службовці частинами своїх заробітних плат, підприємці частиною своїх прибутків, і т.д. Бо саме з Ваших кревних і складається місцевий бюджет. І Ви хочете що ними й надалі розпоряджалися саме ось так...

Ми не бажаємо. Тому й публікуємо ці матеріали. Ні, не для того щоб сіяти злість та ненависть, як нам дехто намагається закидати. А для того, щоб щось змінити у цьому селищі, у цьому районі, у цій країні. Публікуємо в надії на те, що прокинеться хоча б якась дещиця совісті у наших чиновників – і вони почнуть жити для громади і не красти. Жити по совісті і по закону. Відповідати за свої слова та вчинки. Любити свій рідний край. Так, як його колись любили Хмельницький та Сірко, Шевченко та Кривоніс, Півоваров та Гуріненко. Любити не за можливість заробити та нажитися. А за вишневі квітучі сади, за чудових людей, за сльози матерів, за мозолясті натруджені руки. Публікуємо в надії на те, що місцева влада нарешті перестане зневажати та відмежовуватися від простих людей, – а повернеться до них обличчям. На те, що ми ,нарешті, перестанемо бути байдужими. І ,врешті-решт, зрозуміємо що те, як ми будемо жити завтра у нашому селищі - залежить лише від нас самих.

І ми епіграфом до своїх матеріалів будемо обирати зовсім іншого Кузьму Скрябіна:

 

Наші хлопаки давно не люблять сало
Наші хлопаки не носять шаровари
Наші дівчата вміють нас любити
Бо наші – найкращі – чого нам
ше хотіти.

 

 

0

Автор: Фідель, Ярослав

Коментарі

24.02.2018 13:27
1. Романенко Ярослав 0

Я чесно, вже сумніваюсь куди відносити подібні матеріали, це ніяк не особиста думка і наче не політика, може цікаві факти? 


24.02.2018 22:22
2. Заболотній Василь 0

:(

 


04.03.2018 15:14
Аватар 3. Орлик Пилип 0

шановний фідель. маю схилити голову перед вашою наполегливістю у вирішенні болючих питань нашого села. вражає інше:-серед більше сотні переглядів лише два коментарі, один з яких завуальований (ні вашим ні нашим). в іншої маси вільшанців-хата зкраю... напевне-пороблено... без екстрасенсів ніяк.


04.03.2018 20:48
Аватар 4. Кривошея Олег  » відповідь до коментаря #3 +1

Схиляти голову - це вже занадто, я поки ще не памятник. І не розвалююся. І надіюся що цей памятник я точно переживу. Добре що хоч перегляди є. Хоча у Фейсбуці коментарів ненабагато, але все-таки більше. При чому ми отримали коментарі як фахового художника, так і фахового економіста. Ну а стосовно "хати з краю"?  В кожного свої причини. Частина просто боїться - і є чого - в кожного сімї, робота, близькі люди, а час важкий. Ну а що буває за вільнодумство знаю на власній "шкурі". Цих людей розумію. Частина просто байдужа - це вже страшно. Частина просто очікує чим все закінчиться. Як Ви написали "хата з краю". А в "потрібний момент" вони зявляться. Цих ніколи не зрозумію. Частина є просто "повязаними" і їм вигідні усі ці "схеми". Цим і надалі намагатимуся не давати спокійно красти. Ну а в загальному ми й отримуємо те життя, яким ми "живемо".


04.03.2018 20:52
Аватар 5. Кривошея Олег  » відповідь до коментаря #3 0

Якщо Вас цікавить це питання - почитайте ФБ. Там багато цікавого.

 


Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опублікував: Романенко Ярослав
  • Опубліковано 24.02.2018 13:26
  • Перегляди: 443
  • Коментарі: 5

Теги