«ЧЕСНО І ПРОЗОРО»

Без правди жить — по-вовчи вить.

Українське народне прислів´я.

 

ЦЬОГО РАЗУ БУДЕ

«ЧЕСНО І ПРОЗОРО»

 

Шановні односельчани. Сьогодні ми в черговий раз хочемо привернути Вашу увагу до питання, яке намагаємося підняти вже майже рік. Я не раз говорив і буду говорити що основна проблема всіх наших чиновників від влади - це їхня віддаленість від народу. ЇЇ закритість. Адже все вирішує не народ, а пани чиновники у свої високих кабінетах, в закритих кабінках ресторанів за чаркою, лазнях, тощо. І все б нічого, якби всі ці рішення приймалися в інтересах народу, а не своїх власних особистих. Україна за останні роки пережила дві революції, зараз триває війна на Сході. І основною причиною всіх цих подій є саме ця закритість. У 2004 році «рішали» вирішили призначити президента у своїх кабінетах, навіть не збираючись рахуватись з думкою народу. Народ цього не зрозумів. У 2013 році вирішили знехтувати європейським вибором народу і піти в обійми «старшого брата». До чого це призвело ми можемо спостерігати й досі. Але дозволю собі процитувати Конституцію України , де сказано:

«Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.»

І чиновники, призначені чи обрані, є слугами цього народу. Тому що саме цей народ утримує їх на своїх шиях та платить заробітну плату. Але, переважна більшість цих чиновників, прийшовши у владу, хто відразу, хто дещо пізніше, забуває про це. Ці всі процеси ми знову і знову можемо спостерігати на прикладі нашої рідної Вільшани. Ми вже майже рік вимагаємо від селищного голови почати дотримуватися ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Цій темі було присвячено декілька матеріалів на шпальтах цього сайту, тому цитувати в черговий раз норми цього закону та обгрунтовувати їх потреби немає. Та й Володимир Михайлович ,мабуть, з ними вже ознайомлювався. Але, у відповідь на свої матеріали та звернення ми отримували лише обіцянки та запевнення. Пусті, звичайно. Наша солов´їна українська мова дуже багата на різні прислів´я та приповідки. Яку застосувати до цієї ситуації вибирайте самі: «Обіцянка – цяцянка», «Обіцяного три роки чекають», тощо. І ,здавалося б, селищний голова мав би сам бути зацікавлений у тому, щоб припинити всі претензії до своєї роботи та не доводити до всіх цих звинувачень, які лунають на його адресу. Для цього потрібно не так і багато, просто оприлюднювати рішення селищної ради, виконавчого комітету. Тим більше, що це є нормою Закону і багато громад району вже давно і успішно це роблять. Ба ні – це ,на жаль, не наш випадок. Володимир Михайлович вперто ігнорує всі наші звернення та не квапиться виконувати норми законодавства. Чому, - питання риторичне. Спочатку здавалося що селищний голова цим намагається висловити свою принципову позицію, але тепер зрозумілим стає те, що він просто боїться щоб громада побачила, які ж рішення приймаються у владних кабінетах. З огляду на останні події та надану інформацію по селищному БК – ці мотиви стають все більш зрозумілими.

Як ми вже писали, епопея з цією вимогою триває майже рік. Перший раз Володимир Михайлович надав своє «вірне владне слово» ще в листопаді минулого року на сесії селищної ради на камеру, пообіцявши що з нового (тобто 2017) року всі рішення та розпорядження будуть оприлюднюватися на відповідному сайті. Але,щось не склалося. Наступного разу свою «владне тверде чоловіче слово» пан Яровий В.М. дав на сесії в присутності депутатів у лютому. Знову – як каже молодь, - облом. Наступного разу Володимир Михайлович пішов ще далі. У липні він надав нам цілі «свої владні гарантії» того, що документи почнуть публікуватися. Ціна цим гарантіям виявилась такою ж, як і його словам. Було декілька спроб підняти це питання депутатами селищної ради, але за своєю звичкою селищний голова відбувався обіцянками. Депутати їх «ковтали», і контролювати виконання цих обіцянок просто не наважувалися. Ну, а виконанням своїх обіцянок Володимир Михайлович ніколи не переймався. Неодноразово ми зверталися по цьому питанню і в усній формі, але Володимир Михайлович спочатку обіцяв що все буде, потім звертався на відсутність техзасобів, потім на зайнятість секретаря і т.д. і т.п. Як кажуть в народі «Поганому танцівнику і ... заважають». У минулому році ми надсилали звернення з цього питання до райдержадміністрації та до райради. Надаємо на Ваш розгляд відповіді на ці листи.

 

По суті ці два листи являються відписками, хоча все можна зрозуміти, подивившись на те, чиї підписи стоять під цими листами. І ,знову, не перестаю насолоджуватися красі та влучності нашої рідної мови: «Рука руку миє». Здавалося, лише три слова, але все стає зрозуміло. Хоча, у цій відповіді було вказано, що обов´язки по виконанню цих норм законодавства покладено на селищного секретаря Лисогор В.П. І тишина ..... Далі відписок і пустих обіцянок знову не пішло.

Одного разу на ФБ Ярослав «викинув» замітку про те, що в одній із сільських громад була подібна ситуація і спільнота через суд змусила селищного голову виконати цю норму законодавства і рахуватися з думкою народу. Повірте, це не є добре, коли люди добиваються дотримання своїх конституційних та людських прав через суд у свого обранця. Але що робити, коли інші засоби не діють. Тим більше, що це дійсно потрібно. Потрібно для того, щоб громада могла контролювати дії влади. Адже, якби громада могла вільно ознайомлюватися з усіма рішеннями селищної ради, можливо й не було б провалено процес об´єднання, і Вільшану не було б здано тим людям які сьогодні з останніх сил намагаються втриматися у своїх владних кріслах по вул. Миру у м. Городище. Не було б існуючої й досі лише на папері вул. Жовтневої. Не було б безлічі питань по розподілу бюджетних коштів. Не було б ситуацій коли депутати голосують за один склад виконкому чи депутатської комісії, а в рішеннях він виявляється зовсім іншим. Але були сумніви у тому, а чи взагалі це потрібно комусь крім нас - чи ні. Голові – не потрібно, секретарю – не потрібно, депутатам – не потрібно. А все це – наші обранці. То, можливо, не потрібно все це й людям. Але ми вирішили спробувати. Скажу Вам відверто, що для себе я встановив планку у 15 підписів ( це разом із собою та своїми близькими). Ми написали звернення і пішли у народ. Буквально через пів дня один з наших активістів приніс підписний лист з сімома десятками підписів під цим звернення. При чому, збирати то й не довелося – люди підходили і ставили підписи самі. Тобто, Володимире Михайловичу, це потрібно не лише нам з Ярославом - всій спільноті. Будьте ласкаві, - врахуйте цей момент. Ось, це звернення та підписні листи. Оприлюднюємо ми їх для того щоб подякувати усім цим людям за сміливу висловлену громадянську позицію. А це значить що не все ще втрачено.

 

 

Врахуйте і ще одне, - цього разу громада налаштована рішуче, і ми підемо до кінця. Швидше за все селищний голова переглядав нещодавні події під райдержадміністрацією, і побачив до чого призводе ігнорування думки людей. Тим більше, що у свій час пан Яровий В.М. і сам був учасником таких мітингів. При чому стояв по цей бік барикад, разом з людьми. Що ж сталося, що Володимир Михайлович сьогодні сам став людиною з розряду тих, проти кого він стояв у 2004? Але, я чомусь впевнений що цього разу наш селищний голова згадає ті часи, коли був разом з людьми, а не з пристосуванцями, і зробить належні висновки та справа не зайде так далеко. Тим більше, що крісла під його високими покровителями вже захиталися не на жарт. Вимоги громади викладені у зверненні. Але я, про всяк випадок, продублюю: публікація на відповідномі сайті районної ради всіх рішень сесій селищної ради та виконавчого комітету за 2017 рік. Зверніть увагу – саме з початку цього року. І нам не потрібні чергові обіцянки – цього разу не ковтнемо. Громаді потрібні зповнені сторінки сайту http://vilshana.gor-vlada.gov.ua/diyalnist/rishennya-rady/. Якщо не знаєте як це зробити – поїдьте повчіться до своїх колег із Журавки, Вербівки, тощо – вони вам пояснять. Тим більше, що для цього потрібно лише три клавіші Ctrl, С, V. На розгляд даного звернення по законодавству надається один місяць. Відповідь на це звернення обов´язково буде опубліковано на шпальтах цього сайту.

Чекаємо, час пішов.

0

Автор: Фідель, Панасенко Л.П.,  Романенко Ярослав Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

Коментарі відсутні
Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 11.10.2017 15:44
  • Перегляди: 279

Теги