Якщо ми горіть не будем - хто тоді розвіє морок?

Йдучи головною вулицею славного селища Вільшана, і як завжди, слухаючи музику, зустріла одну людину. Зупинившись і привітавшись, обмінялись черговими фразами про те, як справи, як життя. вона запитала мене:

- Куди знову поспішаєш?

- У клуб на репетицію.

- Скажи мені,  - пролунало питання, - а що вам там у клубі платять щось за те, що ви співаєте?

У мене відібрало мову…

Хіба в житті необхідно шукати в усьому користь, якусь матеріальну винагороду?

Наша нація так і буде тупцювати на одному місці до тих пір, поки всі ми і кожен з нас буде думати про те, «яка користь мені з цього буде»?

Не шукайте користі! Чим більше давайте оточуючим добра і від щирого серця. Не хочу промивати вам мозок, я просто хочу бути такою, яка є – небайдужою, з бажанням хоч щось зробити позитивного для всіх і для кожного. Закликаю і вас до цього! Чим більше буде гілля у багатті, тим яскравіше воно горітиме, і тим більше буде тепла всім нам і кожному окремо.

Автор: Лєна Макітрюк.

+1

Коментарі