Горить земля,здригається від болю...

Горить земля, здригається від болю,

Від стрілянини глухне як стіна,

І плаче так, як може плакать мати,

Бо на її землі  йде зрадницька війна.

 

Вона прийшла, встромивши ніж у груди,

Лишаючи позаду сльози, попіл, кров,

І долі покалічені й велике горе,

Дитячі сльози, і сплюндровану любов.

 

Та сльози матерів не упадуть на камінь,

І хлопці наші не здадуть своїх висот.

Вони ж бо знають, що за ними - Україна,

І рідний український їх народ.

Софія Петрик

 

 

+2

Коментарі