Присвячується Льоші Землянко, людині, з якої повинні брати приклад усі.

***

Я зачекалась. Дійсно, зачекалась,

Бо так тебе не бачила давно.

Життя твоє – в новинах, як в кіно,

І хоч сама собі і не зізналась

 

Та серце розривається від болю…

Читаючи про кожний напад військ,

Мене перевертає власний зиск -

Лише було б все добре знов з тобою…

 

Хоч ти туди не просто так пішов.

В твою ідею вірю так, як в себе,

І хай тебе благословляє небо,

Щоб ти, назад приїхавши, знайшов

 

Все те, за що ти щиро так боровся,

І вже не раз ризикував життям,

Що як урок приніс нащадкам, й нам.

І через поле Білого пройшовся,

 

Побачив – це є рідна та земля,

Яка тебе в душі оберігає.

Повір мені, про це я точно знаю.

Вона у тебе вірить так, як я.

0

Коментарі