Про Вільшану

***

Спасибі тобі, Боже, за красу,

В якій я маю змогу проживати.

Де струшую ранковую росу,

Як на город покличе рідна мати.

 

Де дзеркало ставкової води

У спокої чарує вечорами

Багатством неповторної краси,

Підкресленим вільшанськими вогнями.

 

Мій дім, - моя Вільшана, - то є край,

Де силу і наснагу я черпаю,

Бо для душі моєї – справжній рай,

Де я росла, і зараз проживаю.

 

Не кѝдайтесь за щастям у біги,

Бо часто є воно перед очима.

Якби ж ми тільки бачити могли

Пересуди, що криються причинах…

+1

Коментарі