***
Моя земля, небога, продається…
Вірніше, мають люди за мету
Наше багатство, рай, де я живу,
Продати…І від цього ріже в серці…
Обурення й печаль мене скували,
Бо як можна продати батьківщину
Тому, хто перетворить на руїну
Все те, що нам природа дарувала?!
Нехай це сон, нехай мені здається!
Я згодна тричі всіх перепросити,
І намагатись гріх цей замолити,
Якщо брехнею та біда зоветься,
Бо справжній жах, якби ви, люди, знали,
Як хтось за позолочену хлібину
Себе готовий зрадить, батьківщину,
Назвавшись правди вічної борцями…
Та ж недарма щемить від болю серце,
Бо вже не прикриваються нахаби.
Збива на сполох суміш гніву й зради,
Блюзнірству масок гра не піддається,
І як би не запилювали скельця,
Та окуляри знято, всім все ясно.
Багаття зрад, на жаль, ще не погасло,
Але моя земля не продається!
+1