Гра (Про собак)

1

Я напишу вам, любі друзі,

Про річ одну, про її суть.

І, може, зрозуміти в змозі

Дозріє хтось коли-небудь.

 

Погляньте – ось живе людина,

Є генератором ідей,

І робить внесок в Україну,

У розвиток життя людей.

 

Роки, печалі і наснаги, -

Великий шмат свого життя, -

Кладеться на вівтар поваги

До роду, його майбуття.

 

Він створює життя з руїни,

Вдихає в форму нову суть.

Ці люди творять Україну.

Це розуміє хто-небудь?!

 

2

 

Людська природа вельми дивна,

І що найбільш мене вража:

В компанії ми всі єдині,

Так входим в образ барана,

 

І в хвилі натовпу гучного

Не видно вже – хто дирижер,

Він тонко нас схиля до того,

Що не зробив би і стажер.

 

Коли, буває, наодинці,

Прозрієш потім «Хай же грець!»

Хтось пожина собі гостинці

І зводить правду нанівець.

3

Та в цьому відступі малому

Все ж бачиться мораль проста,

Що кожен натовп, і свідомо

Шука для себе пастуха,

 

Якого скине при потребі

Цей дуже хитрий дирижер.

Чи схоче це народ?  Далебі!

Виходить, сам себе він зжер.

 

А лідера вже закидають

Маразми думки – як шпичак!

І дружно хором заспівають

Всім лаєм дворових собак.

 

Ось так маніпулюють радо,

 І ми ведемось на цю гру.

Пишаємось, що бачим правду,

Та запускаємо орду.

0

Коментарі