Час грає проти нас

Зміни – закон життя. І ті, хто дивиться тільки в минуле

чи лише на сьогодення, безперечно – пропустять майбутнє.

– Джон Ф. Кеннеді

Час грає проти нас.

Шановні односельчани. Сьогодні я хотів би поділитися з Вами своїми думками стосовно процесу об`єднання територіальних громад. Нещодавно, в одній із соціальних мереж я натрапив на коментар одного з дописувачів, наскільки я зрозумів молодої людини, яка переймалася тим, що все йде до того, що смт. Вільшана увійде до новоствореної Городищенської об`єднаної територіальної громади (ОТГ). Це питання, чомусь, відійшло на другий план у зв`язку з іншими подіями, які ми з Вами дорогі Вільшанці, пережили у 2016 році. І подальший перебіг цих подій показав, що ця молода людина як ніколи права...

Нині, можна почути багато різноманітних думок на цю тему. І всі вони мають право на життя. Особисто я, не являюся переконаним прихильником об`єднання громад у тому виді, в якому нав`язує його нам держава. Можливо, цей процес і йде на користь державотворенню загалом, але він точно не на користь селу та сільським жителям, тобто нам з Вами. Втім, це моя особиста думка. Але, державотворчий процес в Україні триває, і стає зрозумілим, що об`єднання громад стає невідворотнім. Люди ,поступово, починають вимагати децентралізації влади не лише словах - а й хочуть бачити реальні кроки на цьому шляху. Тому що всі починають розуміти,що можновладець у високому кабінеті, який сидить у Києві чи в Черкасах, не надто буде перейматися проблемами простого сільського мешканця у Вільшані чи Журавці. Та й гіркий досвід попередніх років лише підтверджує тезу про те, що Україна потребує кардинальної зміни державного устрою. Тому що основним принципом демократії є теза про те, що влада належить народу. У нас ,на жаль, усе навпаки. Я згадую слова Сан Санича Мороза, колись був такий політик, який ще у далекому 2004 році говорив, що основна біда нашого державного устрою - це посада президента. А й дійсно, згадуючи роки Незалежності, переконуєшся, що кого б ми не обирали на цю посаду - на виході ми отримували диктатора та узурпатора, який не думав ні про що, крім того, щоб разом зі своїм оточенням набити кишені. Та ж сама історія, за рідким виключенням, повторюється і на місцевому рівні. Як говорить один мій знайомий: "Поки перед виборами обіцяє - людина як людина. Вибрали - через півроку подивишся - морда в телевізор не поміщається". Усі 25 років нашої Незалежності ми намагаємося побудувати невідомо який державний устрій, весь час знімаючи кальку з інших країн. То у нас президентська республіка як в США, то президентсько-парламентська як у Франції, то парламентсько-президентська як у Німеччині. Шарахаємся з боку в бік. Отак ,схоже, виходить і зі створенням ОТГ. Ми , наскільки я розумію, намагаємся йти по шляху Польщі, створюючи ОТГ за прикладом польських гмин - але виходить ,чомусь, якось навиворіт. Ви знаєте, мені це все, іноді, нагадує вранішній пошук шкарпеток: спочатку шукаєш однакові, потім починаєш шукати схожі, а в кінці кінців натягаєш драні - тільки п`ятами наверх...

Ви ,шановні читачі, мабуть пам`ятаєте, що ще у квітні були спроби зрушити процес об`єднання громад і у нас у Вільшані. Були проведені громадські слухання, створена ініціативна група, зроблені певні розрахунки. З деякими з них ми ознайомили Вас на шпальтах цього сайту. Хто був присутній на громадських слуханнях, мабуть пам`ятає, з яким запалом наші очільники району переконували нас що Вільшанська ОТГ то не є добре. Що нам потрібно зберегти єдину і неподільну Городищенську громаду. Але думка вільшанців виявилася зовсім протилежною, і люди проголосували за створення Вільшанської об`єднаної територіальної громади. Але цей процес ,на жаль, застопорився. Цьому ,на мою думку, було дві об`єктивні причини. Перша - повний саботаж цього процесу сільськими головами, у тому числі і нашим, та районною владою. Чому вони це роблять ? Я думаю, деякі сільські голови та очільники району просто намагаються як найдовше утриматися на своїх посадах, а деякі , дійсно розуміють, що при об`єднанні громад існують реальні ризики втратити наявну дохідну частину сільських бюджетів. Друга причина - це статус Вільшани, як селища міського типу. Якщо коротко, то при формуванні громад наша держава обіцяє виділити ОТГ субвенції з державного бюджету. Так от, коли населений пункт має статус села - тоді отримує 100 % субвенції, коли селища міського типу, як наша Вільшана, - тоді лише 60 %. Ідіотська , вибачте на слові, норма , яку ніхто ,мабуть, і пояснити не зможе. Втім, як і багато чого у нашій державі. Але такі умови гри... Ми намагалися запустити процес зміни цього статусу, але ,на жаль, безрезультатно. Тому що ,по-перше, не було ще прецендентів і просто ніхто не знав як це зробити. А ,по-друге, думка людей з цього приводу ,в силу певних причин, не була такою одностайною, як з приводу створення територіальної громади. Потім Вільшана перемкнула увагу на інші, всім Вам відомі події - і про об`єднання забулося... У мене є підозри, що все це робилося усвідомлено, не без участі деяких зацікавлених у сповільненні цих процесів людей. Ще раз повернуся до квітневих слухань. Пам`ятаєте виступ представника громади с. Мліїв, Сергія Васильовича Ковели? Так от, мліївчани на той час просунулися у цих процесах набагато далі, ніж ми, вільшанці. Але довести почате до кінця їм так ніхто і не дав. Чому? Питання риторичне...

Але в інших районах процес створення об`єднаних територіальних громад на місці не стоїть. Так, 18 грудня відбудуться перші місцеві вибори у 143 громадах, при чому, 46 із них - саме селищні громади. Тобто, люди це роблять, незважаючи на статуси. Серед них і наші сусіди з Корсунь-Шевченківського району: Набутівська та Стеблівська ОТГ, чекає рішення про вибори Селищенська ОТГ, на черзі – «узаконення» депутатами Корсунь-Шевченківської, найбільшої громади. При чому, Стеблів - теж селище міського типу, з кількістю населення 3700 чоловік. Майже як у нас. Назву Вам ще одну цифру ,для порівняння, по Набутівській ОТГ: кількість населення близько 5 тис. чоловік, кількість дітей шкільного віку - 425. Тобто, Вільшанська ОТГ , звичайно в разі створення, більше підпадає під нормативні оцінки ОТГ, ніж та сама Набутівська. І там цей процес 18 грудня «де-юре» вже повинен завершитися. І все, як виявляється, залежить лише від бажання та волі людей. Мабуть, і нам, не потрібно чекати поки хтось щось зробить за нас - а почати робити самим. Тим більше, що добре це чи погано, - але процес створення ОТГ є невідворотнім. Та й «де-факто» він уже почався і у нас в районі. Я у попередньому своєму матеріалі описував ситуацію навколо скорочення ліжко-місць у нашій Вільшанській амбулаторії. Ситуація на сьогоднішній день складається таким чином, що податкова база зараз діє як при Городищенському районі, але фінансувати установи ми повинні - як при Вільшанській ОТГ. І ,схоже, першим "здобутком" намагання створити Городищенську ОТГ і нашої пасивності, буде не скорочення ліжко-місць у Вільшанській амбулаторії, - а повна їх ліквідація. І ,тепер, села Вільшанського куща залишаться зовсім без медичного стаціонару, - черговий крок до створення Городищенської ОТГ зроблено. А Вільшанська ОТГ втратила чергову свою перевагу. Мені просто цікаво, а в Городищенській лікарні хоч одне ліжко-місце скоротили? Можна згадати багато чого, що втратила Вільшана за останні роки ,внаслідок, так званих реформ. Я ,особисто, дуже жалкую за експонатами Вільшанського краєзнавчого музею, які по крихтах збирав Гуріненко Іван Петрович. Але потім ,якимось дивним чином, уся ця "історія Вільшани" виявилася власністю Шевченківського краєзнавчого музею і при повній пасивності нашої місцевої влади була вивезена у невідомому напрямку. І я ,більш ніж впевнений, що багато з цих експонатів продаються зараз за шалені гроші на аукціонах та знайшли своє місце у приватних колекціях олігархів. І покопавшись в пам`яті можна згадати не один такий приклад. Далі, назву Вам деякі цифри по обсягах субвенцій, наданих Вільшанською селищною радою: загальний обсяг субвенцій наданих місцевим бюджетом до районного склав 392 482 грн. З них 31 234 грн були виділені на утримання установ культури, 70 000 грн. - на фінансування медицини, 278 013 грн. на фінансування закладів освіти. І це тільки субвенції. А є ще предмети та матеріали ,які просто придбаваються за кошти місцевого бюджету. Запитайте ,при нагоді, керівників наших освітніх та медичних установ скільки їм у цьому році було виділено коштів з районного бюджету? Тобто, вже зараз значна кількість видатків по фінансуванню закладів освіти та медицини фактично лягає саме на місцевий бюджет. Це при тому, що , повторюся, ми не маємо тих 60 % надходжень від податку з доходів фізичних осіб, які на сьогодні йдуть до районного бюджету. Коли подивитися на перспективні плани створення ОТГ у Городищенському районі, то можна побачити, що ще залишився план по створенню у нашому районі трьох об`єднаних громад, серед яких і Вільшанська ОТГ. Але, все частіше на різних засіданнях, у матеріалах районної преси, а то й ,іноді, "між рядками" можна почути думки наших представників районної влади про те, що вижити ми з Вами зможемо лише при Городищенській громаді. В іншому випадку всі наші починання приречені на невдачу. Так чи є ж перспектива у Вільшани у Городищенській ОТГ? Чи може ,все - таки, потрібно спробувати щось змінити і створити Вільшанську ОТГ...

Наскільки я розумію, зі створенням умовної Городищенської ОТГ, у структурі державного управління у нас в районі мало що зміниться. А вірніше - все залишиться так як і було. Зміниться лише вивіска. І що ми тоді отримаємо? Одним із аргументів прибічників створення Городищенської ОТГ є те, що на сьогодні ми всім районом «годуємо» чиновників в м. Городище, а зі створенням у районі декількох громад - ми будемо утримувати ще й своїх місцевих. Але, вибачте мене, тоді коли ми будемо утримувати "місцевих" - ми зможемо і будемо з них питати самі,та й необхідність у районних чиновниках відпаде сама по собі. Спробуйте зараз достукатися до когось з районних чиновників - по-перше, не кожен має змогу це зробити, по-друге, не кожен і наважиться. При такому розвитку подій втрачається сам сенс проведення територіальної реформи, тому що основною метою створення ОТГ - це зробити так, щоб влада дійсно належала народу, а не просто поміняти назви. Не політикам, не олігархам, не чиновникам - а простим людям. Крім того, при ОТГ податки, сплачені людьми на місцях, повертатимуться до цих же людей на тіж місця відремонтованими дорогами, затишними шкільними класами, якісним медичним обслуговуванням. І люди самі зможуть контролювати та керувати усіма цими процесами. Також буде можливість наблизити усі соціальні послуги, які покладені на державу, до людей на місцях. І не потрібно боятися що у нас не буде кадрів чи не буде їх за що утримувати. Я наведу Вам один приклад з власного досвіду. У вже згадуваній мною Стеблівській ОТГ після її створення з`явилася посада державного реєстратора. Так от, на сьогоднішній день до неї їздять люди навіть з інших районів, тому що людина напряму зацікавлена у тому щоб принести користь громаді, і людям не потрібно тижнями чекати щоб отримати якийсь витяг чи довідку. Кому довелося стикнутися з роботою наших ЦНАПів мене зрозуміє. А все це доходи місцевого бюджету. Так, в районному центрі є багато соціальних служб, які дійсно потрібні, і створені для того щоб покращити життя людей. І якщо громада вирішить що вони потрібні , то , я думаю, ніхто не відмовлятиметься їх фінансувати ,наприклад, за принципом дольової участі. Але ,ось, функціонування самих владних інститутів змушує замислитися. Більшість із Вас ,шановні читачі, мабуть, мали змогу хоч раз в житті спостерігати за двоповерховим будинком райдержадміністрації, у простолюдді йменованим "Білим домом" у м. Городище. Так от, цей дім ,інколи, нагадує мені наш державний устрій. На першому поверсі знаходиться районна рада, умовно законодавча гілка влади. На другому -райдержадміністрація, умовно виконавча гілка влади. На першому поверсі приймаються певні законодавчі та нормативні акти. Потім, замість того, щоб просто через два прольоти східців віднести ці акти на другий поверх для виконання, ці акти починають свій довгий і тернистий шлях по різних кабінетах з різними табличками: фінвідділ, казначейство, податкова, різні інспекції, де потрібно отримати, а ,іноді, просто "виканючити" кучу висновків, погоджень та підписів. Які ,повірте, здебільшого зовсім нікому не потрібні. І замість п`яти хвилин цей шлях може тривати тижнями. І в кожному з цих кабінетів сидять чиновники, на утримання яких йдуть колосальні кошти, замість того, щоб утримувати армію,школи, чи 20 ліжко-місць у Вільшанській лікарні. Те ж саме й з селищними бюджетами. От я, наприклад, ніколи не міг зрозуміти: чому, коли є рішення селищної ради про використання коштів на певні цілі, потрібно ще мати резолюцію адміністрації, фінвідділу, райради... І в більшості випадків отримував одну відповідь - "Система". І ,ось, кожного дня з усіх сіл району у м. Городище їдуть "заручники" цієї системи: бухгалтера, землеміри, секретарі і розпочинають свою нелегку місію по добуванню якихось резолюцій, підписів та погоджень. Це замість того, щоб займатися потрібними справами і обслуговувати людей на місцях. А це ще ,крім того, - бензин, якого на ці потреби, спалюється ,мабуть, не одна цистерна. Хіба, врешті - решт, людям на місцях не видніше,куди потрібно використовувати кошти? Але це все з оговіркою на те, що сільський голова повинен розуміти, що бюджет - це не "общак" і село - це не його "приватний бізнес". Так, Ви правильно здогадалися, - я говорю про смт. Вільшана, де на сьогоднішній день все саме так і є. І змінити цю ситуацію можна лише зі створенням Вільшанської ОТГ. Адже, держава обіцяє громадам подібну фінансову незалежність, і я маю надію будуть зміни і в нашому селищі. Те саме і з основним нашим багатством - землею. На жаль, держава досі так і не спромоглася передати громадам право на користування та розпорядження землями поза межами населених пунктів. Хоча, судячи з усього, поки ОТГ отримають таке право, то розпоряджатися і використовувати уже буде нічого. На сьогоднішній день у нас ще є можливість спробувати стати хазяйнами у власному селищі, створивши Вільшанську ОТГ. Іншого такого шансу держава нам не дасть. Відрадно те, що починає мінятися думка багатьох свідомих людей і в навколишніх селах, які розуміють, що залишити все так як є - це шлях в нікуди. Хоча районна влада ,на відміну від нас, веде активну роботу із сільськими головами та мешканцями навколишніх сіл. Інколи, я чую думки про те, що варто ще почекати, відсидітися, подивитися що буде далі. Ця думка теж має право на життя. Але не можна відкидати той варіант, що до Городищенської ОТГ , в разі її створення, будуть приєднані села Вербівка, Товста, Петрики, Зелена Діброва, Журавка. А на сьогодні все для цього й робиться. Та й поняття адмінресурсу у нашій державі ще ніхто не відміняв. І що тоді залишиться Вільшані, коли вона опиниться в такому "оточенні"? Стратегія... На мою думку, очікування у нинішній ситуації, - є не найкращим виходом в даній ситуації. Тому що, поки що ми маємо добровільно-примусовий характер створення ОТГ. Але ,незабаром, в хід підуть і примусові методи - і почнуть гнути "до коліна" і ситуація з Вільщанською амбулаторією – це перший дзвіночок. І ,тоді, у нас не буде жодного шансу на створення ОТГ з центром у нашій Вільшані. І це, добре розуміємо не тільки ми з Вами, а й противники створення Вільшанської ОТГ. Та й, взагалі, аналізуючи останні події, особисто мене, починає лякати прискіплива увага до нашого селища депутатів різних рівнів. Я не хочу сказати того, що коли вони нам допомагають - то це погано. Це добре, і ми ,й надалі, не повинні відмовлятися від їхньої допомоги. Тим більше, що депутатські фонди - це наші з Вами гроші. І нам просто повертають належне. Але, все одно, якось, не по собі. Мені б ,особисто, не хотілося щоб ОТГ формувалися за принципом "поміщицьких вотчин", тобто, де хто землі "тримає" - там і громада. Аналізуючи останні події, розмови, публікації у мене складається враження що Вільшана стає розмінною монетою у чиїсь незрозумілій грі. І що найнеприємніше - "нас починають грати без нас". Я ,звичайно, дуже хочу помилятися та вірю і надіюсь що ми ,Вільшанці, не ті люди, за яких хтось може вирішувати їх долю, що ми неодноразово доводили. Але, не потрібно думати, що хтось, щось, зможе зробити за нас. Такі речі ,можливо, зробити тільки всім разом. І цей процес залежатиме від кожного з нас. Я пам`ятаю нашу весняну поїздку до с. Білозір`я. Там рушійною силою всіх процесів по створенню ОТГ, був і є сільський голова. У нас, на жаль, жодних реальних кроків у цьому напрямку нашою місцевою владою зроблено не було. Хіба що красиві інтерв`ю певним друкованим виданням, які не підтверджені жодними реальними справами. Увесь цей процес об`єднання облаштований таким чином, що без сільських голів, це дуже важко зробити, тому що певні важелі знаходяться саме в їх руках. І ,тому, мені тим більше є незрозумілою позиція нашого селищного голови. Знову "позиція страуса" - "не чув, не знаю, не бачив, в районі такого немає". Тому ,швидше за все, нам доведеться робити це все без його участі, хоча я знову дуже хочу помилятися. Але маю надію що дані матеріали переглядають і наші селищні депутати. Запитайте хоч раз нашого голову : "Що він особисто за цей рік зробив у цьому напрямку?". І дуже хочеться щоб саме наші селищні депутати виступили рушійною силою усіх цих процесів. Але ,насамперед, потрібно починати робити все самим. У багатьох і з Вас є родичі, знайомі та друзі у навколишніх селах. Поговоріть з ними, поцікавтеся їх думкою, намагайтеся переконати, донести до них думку про те, що влада повинна стати ближчою до людей. Адже, громада - це не лише назва певної спільноти людей, громада - це ,тоді, коли всі один за одного, всі разом. Якщо кожен із нас ,зробить для цього хоч щось, внесе хоч невелику лепту у загальну справу - у нас все вийде. І ,головне, - не потрібно боятися. Повірте, ще півтора року тому я б цим не займався і про це не писав, витрачаючи час та здоров`я. Тому що думав так, як багато хто зараз, - влада, що надумала - те й зробить, і систему змінити не можна, та й для чого воно мені. Але під час минулорічних політичних баталій , мені пощастило познайомитися з молодими людьми, які так не вважають. Вірніше, вони взагалі не знають про те, що щось змінити "не можна". На відміну від багатьох. Мабуть, це і є перевагою молодості. Ці люди не вірять - вони знають що цю країну потрібно міняти. І я знаю що вони її змінять. Змінять на краще. Але зробити це ми повинні тільки всі разом.

Я поділився з Вами , шановні читачі, своїми думками з приводу створення Вільшанської об`єднаної територіальної громади. Я не предендую на те, що ці думки являються незаперечною істиною. Я просто висловив своє бачення цих процесів з тією метою, щоб кожен з Вас теж задумався над цим питанням, що ж нашу Вільшану чекає у майбутньому. І зробив для себе певні висновки ...

+4

Автор: Кривошея О.М. Опублікував: Романенко Ярослав

Коментарі

21.12.2016 23:44
1. Романенко Ярослав +1

Сьогодні на сесії доручено селищному голові і депутатській групі з 3 осіб звернутись до прилеглих сіл з пропозицією про створення обєднаної територіальної громади з центром у Вільшані. Чекайте запис сесії та вивчайте питання громад, це важливо для нас всіх, потрібно орієнтуватись.


22.12.2016 09:02
Аватар 2. Кривошея Олег +1

Нарешті вдалося хоч щось зрушити з мертвої точки. Головне  щоб не запізно. Ярослав, напевне пора відновлювати роботу ініціативної групи у цьому напрямку та залучати нових прихильників обєднання.


Додавання комментарів доступно лише зареєстрованим користувачам
Інформація
  • Опубліковано 18.12.2016 18:54
  • Перегляди: 452
  • Коментарі: 2

Теги